Рандомізоване дослідження медикаментозної профілактики тромбозів глибоких вен беміпарином та еноскапарином у пацієнтів із помірним і високим рівнем тромбогенного ризику, яким проводяться пластичні й реконструктивні хірургічні втручання / F. Revilla-Penaloza [et al.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 68-78. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Бемипарин MeSH-головна: ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (вредные воздействия) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология) ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (профилактика и контроль, этиология) ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (терапевтическое применение) Анотація: Тромбоз глибоких вен (ТГВ) — поширене ускладнення післяопераційного періоду, що характеризується гіперкоагуляцією, ураженням судинного ендотелію і стазом крові. Його частота помітно збільшується в пері-/післяопераційній фазі хірургічних втручань. Легенева емболія, вторинна щодо ілеофеморального ТГВ, є частою причиною смерті. Матеріали та методи. Були обрані дорослі пацієнти, яким заплановано проведення пластичного й реконструктивного хірургічного втручання (ПРХВ) із середнім і високим рівнем тромбогенного ризику. Ми оцінювали ефективність і безпеку беміпарину порівняно з еноксапарином, які призначалися як засіб фармакологічної профілактики ТГВ. Дотримуючись збалансованих методів загальної анестезії, пацієнтам у випадковому порядку призначали підшкірно еноксапарин 40 МО (група E) або беміпарин 3500 МО (група Б) кожні 24 години принаймні 10 днів, починаючи через 6 год після завершення хірургічного втручання. У всіх пацієнтів оцінювали можливість наявності ТГВ за допомогою допплерівського ультразвукового картографування нижніх кінцівок. Результати. Проводили оцінку стану 78 пацієнтів, серед яких були переважно жінки (83 %), фізичний стан яких за класифікацією ASA розцінювався як ASA II (59 %), ASA III (10 %); тромбогенний ризик за шкалою Капріні 3–4 (помірний) — 58 %, 5–6 (високий) — 29 %, 6 (занадто високий) — 13 %; демографічні показники й клінічні змінні були подібними між групами. Середній час використання дренажу при операціях на молочній залозі становив 4 дні в обох групах (p = 0,238), а у випадку оперативних втручань на органах черевної порожнини — 14 днів у групі E та 13 днів у групі Б (p = 0,095). У жодній групі ТГВ не розвивався. Висновки. Використання беміпарину запобігало розвитку ТГВ без вірогідного збільшення кровотечі й розвитку побічних явищ; крім того, вартість беміпарину нижча, ніж еноксапарину. Беміпарин може розглядатися як альтернативний препарат для фармакологічної профілактики ТГВ при ПРХВ Дод.точки доступу: Revilla-Penaloza, F. Olsoff-Pagovich, P. J. Ochoa-Gomez, J. R. Castaneda-Gaxiola, R. Rubio-Gayosso, A. I. Ceballos, G. Molina-Guarrneros, J. A. Вільних прим. немає