Буринюк-Глов’як, Х. П.     Особливості обміну глюкози у хворих на бронхіальну астму школярів, які отримують базисну протизапальну терапію інгаляційними глюкокортикостероїдами [Текст] / Х. П. Буринюк-Глов’як, О. К. Колоскова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 47-51. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (кровь, лекарственная терапия, патофизиология) ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (терапевтическое применение) ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНГАЛЯЦИОННОЕ -- ADMINISTRATION, INHALATION САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE (анализ) ДЕТИ -- CHILD Анотація: Інгаляційним глюкокортикостероїдним препаратам належить провідна роль у профілактичному лікуванні бронхіальної астми (БА) на етапі досягнення та в подальшому — для підтримки контролю над клінічними симптомами захворювання. Незважаючи на достатню безпеку, дана група лікарських засобів також не позбавлена побічних ефектів, причому особливої гостроти набуває це питання при тривалих курсах високодозового лікування у дітей дошкільного та шкільного віку. Мета роботи: вивчити особливості обміну глюкози у дітей, хворих на бронхіальну астму, на тлі використання інгаляційних глюкокортикостероїдів для оптимізації лікувально-профілактичних заходів та менеджменту захворювання. Матеріали та методи. Для досягнення мети дослідження методом випадкової вибірки проведене визначення рівня глікемії натще у 74 госпіталізованих з приводу загострення БА дітей шкільного віку. За одержаними результатами дітей розподіляли на дві клінічні групи порівняння залежно від рівня глікемії, що або перевищував значення 5,5 ммоль/л (37 дітей), або сягав менше 5,5 ммоль/л (37 дітей). Результати. Наявність ознак порушень у фізичному розвитку зі схильністю до надлишкової маси тіла у дітей обох клінічних груп порівняння могла сприяти порушенню толерантності до глюкози. У дітей І групи середній вміст глюкози у крові через 2 години після прийому їжі становив 6,43 ± 0,28 ммоль/л (мінімально — 4,8 ммоль/л, максимально — 9,5 ммоль/л). У хворих групи порівняння ці результати становили 5,49 ± 0,11 ммоль/л (4,4–7,7 ммоль/л) (P 0,05), що свідчило про наявність порушення толерантності до глюкози переважно серед представників І клінічної групи. Слід зазначити, що у І групі вдвічі більшою виявилася частка хворих, в яких через 2 години після прийому їжі рівень глікемії не повернувся до нормальних значень (86,67 % дітей), а у групі порівняння — 40 % випадків (P 0,01). Висновки. Гіперглікемія натще у хворих на бронхіальну астму школярів асоціює зі збільшенням відносно норми маси тіла у кожного четвертого пацієнта, що вдвічі більше, ніж у дітей з нормоглікемією, а також у цих хворих через 2 години у 86,67 % випадків не відбувається нормалізації рівня глюкози Дод.точки доступу: Колоскова, О. К. Вільних прим. немає