Старець, О. О.     Вивчення шляхів корекції харчування та дефіциту мінералів і вітамінів у недоношених дітей першого року життя [Текст] / О. О. Старець, Т. М. Хіменко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 75-81. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: МИНЕРАЛЫ -- MINERALS (прием и дозировка) ВИТАМИНЫ -- VITAMINS (прием и дозировка) МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие) Анотація: В світі щорічно народжуються передчасно приблизно 15 мільйонів дітей 10–11% серед усіх новонароджених. Частота їх народження у різних країнах варіює у межах 5–18% залежно від рівню доходу та якості медичної допомоги. Материнське молоко є найкращим продуктом харчування для малюків, в тому числі і для передчасно народжених, проте в деяких випадках воно не може в повному обсязі компенсувати високі потреби в деяких вітамінах та мінералах. Відкритим залишається питання корекції дефіциту цинку, який клінічно асоціюється зі зниженням темпів зростання, розвитком дерматитів, порушенням імунітету, поганим загоєнням ран і діареєю. Мета дослідження. Обґрунтувати доцільність проведення корекції дефіциту мінералів та вітамінів у недоношених дітей першого року життя та оцінити вплив, безпечність та ефективність препарату, який містить комплекс вітамінів і мінералів на їх фізичний та психомоторний розвиток, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування. Матеріали та методи. Дослідження проведено в 2012–2019 роках. У когорту дослідження було включено 150 дітей (хлопчики / дівчатка 74/76), які були поділені на три групи: I група – маса тіла при народженні 2499–1500 г (n = 67); II група – маса тіла при народженні 1499–1000 г (n = 45); III група – маса тіла при народженні до 1000 г (n = 38). У ході дослідження комплексно оцінювався стан здоров’я дітей, включаючи антропометричні показники, психомоторній розвиток, а також рівень макро- і мікроелементів в цільній крові: кальцій, магній, цинк, мідь – методом атомно-абсорбційної спектрометрії; марганець – методом атомно-емісійної спектрометрії. На наступному етапі проводилося проспективне когортне дослідження ефективності та безпечності застосування комплексу вітамінів та мінералів у недоношених дітей першого року життя. Критерії включення у когортне дослідження: маса тіла при народженні 1500-2499 (мала маса тіла - ММТ), наявність затримки фізичного розвитку (ЗФР) у віці шести місяців. Діти (n - 38), що відповідали вище переліченим критеріям були розподіленні випадковим шляхом на дві підгрупи. Підгрупа 1 (основна) – 20 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування та вживали на протязі одного місяця комплекс вітамінів та мінералів. Підгрупа 2 (контрольна) – 18 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз середнього віку введення прикормів показав, що цей показник складав в підгрупі 1 - 6,15 ±0,65 міс, в підгрупі 2 - 6,17 ±0,69 міс (р0,05). Середній вік призначення дітям підгрупи 1 комплексу вітамінів та мінералів дорівнював 5,95 ±0,86 міс. При обстеженні дітей обох підгруп у віці 12 місяців ми виявили значну позитивну динаміку усіх показників серед дітей основної підгрупи. Так ЗФР в підгрупі 1 визначалась лише в 5% (95% ДІ 0,89-23,61) проти 27,78% (95% ДІ 12,5-50,87) в підгрупі 2. Дефіцит маси до довжини (виснаження) не був виявлений серед дітей підгрупи 1, але зберігався у 11,11% (95% ДІ 3,10-32,80) дітей підгрупи 2. Затримка психомоторного розвитку більш ніж на 1 місяць у віці 12 місяців спостерігалась майже в два рази рідше серед дітей підгрупи 1 – 35% (95% ДІ 18,12-56,71) проти 66,67% (95% ДІ 43,75-83,72) серед дітей підгрупи 2.Часті гострі респіраторні захворювання (більш ніж 5 разів на рік) були відмічені 10% (95% ДІ 2,79-30,10) малюків підгрупи 1 та у 33,33% (95% ДІ 16,28-56,25) - підгрупи 2. Шкірні висипки (дерматити) різного ґенезу реєструвались з достовірно меншою частотою серед дітей підгрупи 1: 15 % (95% ДІ 5,24-36,04) проти 61,11% (95% ДІ 38,62-79,69). На наступному етапі ми провели оцінку ефективності запропонованої схеми лікування за допомогою розрахунку показників відносного та абсолютного зниження ризику (RRR, ARR) виявлення ЗФР у недоношених дітей народжених з ММТ у віці 12 місяців. Так RRR=82%, що означає, що використання запропонованої схеми лікування може знизити ризик виявлення ЗФР у віці 12 місяців на 82%. Показник ARR=22,78%. Число осіб, що потребують лікування (ЧПЛ, NNT- number needed to be treated), складає 4%. Тобто, щоб попередити щонайменше один випадок ЗФР у віці 12 місяців серед недоношених дітей з ММТ при народженні, потрібно призначити рекомендовану схему лікування хоча б 4 дітям з ММТ. Висновки 1. Проведене дослідження показало, що недоношені діти, які отримували додатково до раціонального вигодовування комплекс вітамінів та мінералів, мали достеменно кращі показники фізичного та психомоторного розвитку у віці 12 місяців, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування. 2. Оцінка терапевтичної ефективності показала, що застосування комплексу вітамінів та мінералів дозволить знизити ризик виявлення ЗФР серед дітей з ММТ при народженні на 82%. 3. Призначення комплексу вітамінів та мінералів демонструє високу ефективність та повну безпечність і може бути рекомендована для прийому у віці 6-8 місяців недоношеним дітям першого року життя. Дод.точки доступу: Хіменко, Т. М. Вільних прим. немає