Сухоручкін, Ю. О.
    Енцефаліт Расмуссена [Текст] / Ю.  О. Сухоручкін // НейроNEWS. - 2020. - № 5. - С. 58-61. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
T-ЛИМФОЦИТЫ ЦИТОТОКСИЧЕСКИЕ -- T-LYMPHOCYTES, CYTOTOXIC (патология)
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES (классификация, патофизиология, этиология)
ЭНЦЕФАЛИТ -- ENCEPHALITIS (классификация, патофизиология, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Енцефаліт Расмуссена — рідкісне запальне захворювання головного мозку, яке характеризується ураженням однієї півкулі головного мозку з прогресуючою його атрофією, виникненням резистентної до лікування епілепсії та появою вогнищевих неврологічних розладів. Захворювання частіше вражає дітей віком до 15 років. Середній вік дебюту енцефаліту Расмуссена— 6 років. Найпізніший вік пацієнта, у якого виникли ознаки хвороби, становив 58 років [3]. Уперше це захворювання 1958 р. описав американський нейро­хірург Теодор Расмуссен
Причину розвитку енцефаліту Расмуссена досі не встановлено, але є три ключові чинники, які можуть спричиняти захворювання: віруси, аутоімунні антитіла та цитотоксичні Т-лімфоцити [4-6]. Сьогодні як найвагомішу гіпотезу щодо причин розвитку згаданої хвороби розглядають припущення про те, що вона є результатом ураження головного мозку цитотоксичними Т-лімфоцитами внаслідок аутоімунної реакції. Зокрема, патоморфологічно це ­підтверджується виявленням інфільтрації уражених ділянок головного мозку CD3+ і CD8+ Т-лімфоцитами. Вчені припускають, що до початку захворювання пусковим чинником можуть бути аутоімунні антитіла до ε2-субодиниці глутаматних N-метил-D-аспартатних рецепторів, які виявляють у крові та лікворі хворих на енцефаліт Расмуссена, причому їх концентрація прямо корелює із частотою епілептичних нападів
Вільних прим. немає