Непомнящий, В. В.     Диференціальна діагностика та лікування післяопераційного динамічного ілеусу [Текст] = Differential diagnostics and treatment of post-operative dynamic ileus / В. В. Непомнящий // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 672-676. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (диагностика, терапия, хирургия) ИЛЕУС -- ILEUS (классификация, хирургия) ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, терапия, уход) Анотація: Актуальною проблемою абдомінальної хірургії є діагностика та лікування хворих з довготривалим парезом кишківника, який спостерігається в післяопераційному періоді з частотою від 3,5 до 75%. Причиною тривалого парезу, в одних випадках, можуть бути функціональні порушення моторики кишківника, що вимагають консервативної терапії; в інших — ускладнення самого оперативного втручання або ж патологічного стану, що виникло незалежно від нього, але вимагає релапаротомії. На сьогоднішній день об’єктивні критерії диференціальної діагностики тривалого парезу та динамічного ілеусу, який є наслідком інтраабдомінальних ускладнень, що вимагають оперативного втручання, відсутні. Мета дослідження — виявлення та визначення в ранньому післяопераційному періоді достовірних діагностичних критеріїв диференціальної діагностики “тривалого парезу” та інших ускладнень, які потребують оперативного втручання у вигляді релапаротомії. У дослідження включені 52 пацієнта основної групи, у яких діагноз динамічного ілеусу та його причини встановлювали методом УЗД; в групу порівняння увійшли 50 пацієнтів, у яких діагностику динамічного ілеусу здійснювали за поєднанням клінічних та рентгенологічних методів дослідження. Дослідження показало, що найбільш важливим у диференціальній діагностиці динамічного ілеусу і причин, які його викликають, є УЗД. Виконання рентгенологічного дослідження малоінформативне в ранньому післяопераційному періоді, оскільки виконується в горизонтальному положенні і черевна порожнина в ці терміни містить вільний газ (перенесена релапаротомія, наявність дренажів). Застосування запропонованого методу в основній групі дозволило своєчасно встановити причини тривалого парезу та всатановити показання до релапаротомії: у 9 (17,2%) РЗНК виявлена на 3 та 4 добу, післяопераційний перитоніт — у 3 (5,7%), у 1 (1,9%) — міжпетльовий абсцес. У 38 (73%) динамічний ілеус вирішився консервативно. У групі порівняння РЗНК виявлена у 8 (16%) на 7 добу, післяопераційний перитоніт — у 4 (8%) хворих, у 5 (10%) хворих групи порівняння релапаротомія виконана даремно. Таким чином, основним діагностичним методом в ранньому післяопераційному періоді у хворих з тривалим парезом є УЗД, за допомогою якого можна проводити диференційну діагностику механічного та динамічного ілеусу і визначати показання до релапаротомії у даної категорії хворих. Результатом використання УЗД стало зниження післяопераційної летальності Diagnostics and treatment of patients with long-term existing intestinal paresis in post-operative period with the frequency from 3.5 to 75% is an actual problem of abdominal surgery. Functional violations of intestinal motility demanding conservative therapy can be in one of case the cause of prolonged paresis, in other case – complications of surgery itself or pathologic state appearing independently but demanding relaparotomy. The objective criteria of differential diagnostics of prolonged paresis and dynamic ileus as a consequence of complications demanding surgery are absent by now. Aim of the study — identification and determination of reliable diagnostic criteria of differential diagnostics of “prolonged paresis” and other complications demanding surgery in the way of relaparotomy. 52 patients of the main group with dynamic ileus and its causes confirmed by ultrasound were included into the study; 50 patients with diagnosed dynamic ileus by combination of clinical and radiological methods of study were included into the comparison group. The study demonstrated that ultrasound method is most significant in differential diagnostics of dynamic ileus and its causes. Radiological study is uninformative in early post-operative period as it is done in horizontal position and the abdomen in these terms contains free gas (relaparotomy, presence of drainages). The use of the suggested method in the main group allowed determination of the causes of prolonged paresis and indications for relaparotomy: in 9 (17.2%) patients BO was found on the 3-4th day, post-operative peritonitis — in 3 (5.7%) cases, interstitial abscess — in 1 (1.9%). In 38 (73%) cases dynamic ileus was resolved conservatively. In the comparison group BO was found in 8 (16%) patients on the 7th day, post-operative peritonitis — in 4 (8%) cases, in 5 (10%) cases of the comparison group relaparotomy was done in vain. Thus ultrasound method is the main diagnostic method in early post-operative period in patients with prolonged paresis with the help of which differential diagnostics of mechanical and dynamic ileus can be done and indications for relaparotomy in the given category of patients can be determined. Decrease of post-operative mortality from 6 to 0% was the result of ultrasound method Вільних прим. немає