Денисюк, О. Ю.     Деякі імунологічні маркери як прогностичні чинники розвитку вікової макулярної дегенерації після факоемульсифікації катаракти [Текст] = Some immunological markers as prognostic factors for the development of age-related macular degeneration after cataract phacoemulsification / О. Ю. Денисюк // Архів офтальмології України. - 2020. - Т. 8, № 1. - С. 37-46. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (метаболизм) ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING (методы) ЖЕЛТОГО ПЯТНА ДИСТРОФИЯ -- MACULAR DEGENERATION (метаболизм, патофизиология, этиология) ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS ФАКОЭМУЛЬСИФИКАЦИЯ -- PHACOEMULSIFICATION (реабилитация, тенденции) КАТАРАКТА -- CATARACT (патофизиология) Анотація: Вікова макулярна дегенерація (ВМД) є однією з поширених причин сліпоти серед осіб похилого віку. Залишається невирішеним питання, як впливає факоемульсифікація катаракти (ФЕК) на розвиток та прогресування ВМД. До імунних маркерів, які мають безпосереднє відношення до хронічного імунного паразапалення при ВМД, відносять IFN-γ (активатор специфічної і неспецифічної імунної відповіді), IP-9 (один з основних інтерфероніндукованих хемокінів, який має доведене відношення до розвитку ВМД) і IL-1β (маркер прозапального пошкодження). Мета дослідження: установити роль деяких імунологічних маркерів як прогностичних чинників розвитку вікової макулярної дегенерації після факоемульсифікації катаракти. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 86 пацієнтів (93 ока) віком від 60 до 82 років, яким була виконана ФЕК шляхом імплантації м’якої інтраокулярної лінзи на апараті Infiniti фірми Alcon (США). ВМД оцінювали за класифікацією Американської академії офтальмологів (AREDS, 2001). Пацієнтів обстежували протягом 18 місяців після операції. Визначення вмісту IFN-γ (пг/мл), IP-9 (нг/мл) та IL-1β (пг/мл) проводили імуноферментним методом у внутрішньоочній рідині, яку забирали під час операції ФЕК. Для статистичної обробки отриманих даних використовували програми Statistica 10 (StatSoft, Inc., США) та MedCalc Statistical Software 18 (MedCalc Software bvba, Бельгія). Результати. Вміст маркерів був суттєво вищим за наявності ВМД, ніж за її відсутності (контроль), із максимальними значеннями в 4-й та 5-й групах (при ВМД у пізній стадії — категорія 4 AREDS): вміст IFN-γ — у 4,8–5,4 раза; вміст ІР-9 — у 5,5–5,9 раза; вміст IL-1β — у 5,1–5,6 раза (p 0,001). При стратифікації за прогресуванням ВМД було відзначено, що вміст IFN-γ і IP-9 був вищим за наявності прогресування, ніж без нього (відповідно у 2,0 та 1,2 раза; р 0,05), тоді як за рівнем IL-1β різниці не виявлено (р Age-related macular degeneration (AMD) is one of the common causes of blindness in the elderly population. The question remains unsolved how cataract phacoemulsification influences the development and progression of AMD. Immune markers directly related to chronic immune parainflammation in AMD include interferon-γ (IFN-γ) (activator of a specific and nonspecific immune response), inducible protein-9 (IP-9) (one of the major interferon-induced chemokines, which is related to the development of AMD) and interleukin-1β (IL-1β) (marker of proinflammatory damage). The purpose of the study: to establish the role of some immunological markers as prognostic factors for the development of age-related macular degeneration after cataract phacoemulsification. Materials and methods. We have examined 86 patients (93 eyes) between the ages of 60 and 82 years who underwent cataract phacoemulsification by implanting a soft intraocular lens on Infiniti Alcon system (USA). AMD was evaluated by the American Academy of Ophthalmology (AREDS, 2001) classification. Patients were examined within 18 months after surgery. IFN-γ (pg/ml), IP-9 (ng/ml) and IL-1β (pg/ml) levels were determined by enzyme immunoassay in an intraocular fluid collected during cataract phacoemulsification. Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA) and MedCalc Statistical Software 18 (MedCalc Software bvba, Belgium) were used for statistical processing of the obtained data. Results. Marker content was significantly higher in the presence of AMD than in its absence (control), with maximum values in groups 4 and 5 (in late-stage AMD — category 4 AREDS): IFN-γ content — 4.8–5.4 times; IP-9 level — 5.5–5.9 times; IL-1β content — 5.1–5.6 times (p 0.001 higher. When stratifying by progression of AMD, it was noted that the content of IFN-γ and IP-9 was higher in the presence of progression than without it (2.0 and 1.2 times, respectively; p 0.05), whereas in terms of IL-1β level, the diffe­rence was not detected (p Вільних прим. немає