Межжерин, С. В.
    Поликлоновая структура поселений однополого европейского карася (CARASSIUS GIBELIO (BLOCH, 1782) в Северной Украине: сравнительный анализ аллозимных маркеров и числа хромосом / С. В. Межжерин, П. П. Пухтаевич, С. В. Кокодий // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 1. - С. 71-79


MeSH-головна:
КАРПЫ -- CARPS (генетика, рост и развитие)
Анотація: Анализ аллозимных наборов пяти полиморфных локусов гиногенетического карася C. gibelio в водоемах Северной Украины позволил идентифицировать 29 генетических форм клоновой и рекомбинантной природы, которые могут быть разделены на две категории. Первая представлена клоновым биотипом C. gibelio-1 с модальным значением 156 хромосом и рядом уникальных аллелей, четко отличающих его от особей диплоидного карася китайского C. auratus. Вторую категорию представляет группа из 28 биотипов, обозначенных как C. gibelio-2 клоновой и рекомбинантной природы. Особи этой группы не имеют аллозимов, диагностирующих их от C. auratus. В ее составе выявлены 158 и 160 модальные хромосомные группы, каждая из которых имеет специфические генотипические сочетания по локусу Aat-1. Очевидно серии биотипов, отличающиеся по модальному числу хромосом, возникли независимо в результате гибридизации разных пар родительских видов еще в Восточной Азии. Тогда как появление рекомбинантных особей с уникальными сочетаниями генотипов пяти белковых локусов в пределах C. gibelio-2 и зачастую своим числом хромосом является событием вторичным и связано с реализацией механизма наследования, сочетающего в себе клонирование и менделирование. Есть основания считать, что этот механизм реализуется при псевдогамных скрещиваниях самок C. gibelio-2 генетически близких с самцами C. auratus, тогда как при скрещиваниях самок C. gibelio-2 с более отдаленными самцами C. сarassius происходит клонирование
Аналіз алозимних наборів п’яти поліморфних локусів гіногенетичних карасів C. gibelio Північної України дозволив ідентифікувати в межах цього виду 29 генетичних форм клонової та рекомбінантної природи, які можуть бути розділені на дві категорії. Перша представлена клоновим біотипом C. gibelio-1 з модальним значенням 156 хромосом і рядом унікальних алелів, які чітко відрізняють його від особин C. auratus. Другу категорію представляє група з 28 біотипів, позначених як C. gibelio-2 клонової та рекомбінантної природи. Особини цієї групи не мають алозимів, діагностуючих їх від C. auratus. В складі цієї категорії виявлені 158 і 160 модальні хромосомні групи, кожна з яких має специфічні генотипові поєднання по локусу Aat-1. Очевидно серії біотипів, що відрізняються за модальним числом хромосом, виникли незалежно в результаті гібридизації різних пар батьківських видів ще в Східній Азії. Тоді як поява рекомбінантних особин з унікальними поєднаннями генотипів по п’яти білковим локусам і по числу хромосом в межах клону C. gibelio-2 є подією вторинною і пов’язана з реалізацією механізму спадкування, що поєднує в собі клонування і менделювання. Є підстави вважати, що цей механізм реалізується при псевдогамних схрещуваннях генетично близьких самок C. gibelio-2 з самцями C. auratus, тоді як в результаті схрещуванні самок C. gibelio-2 з самцями C. сarassius відбувається клонування
Дод.точки доступу:
Пухтаевич, П. П.
Кокодий, С. В.

Вільних прим. немає