Безкоровайна, Г. О. Варіабельність серцевого ритму в щурів різної статі при розвитку адреналін-індукованого некрозу міокарда на тлі світлового десинхронозу [Текст] / Г. О. Безкоровайна, І. М. Кліщ, М. Р. Хара // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 10-16. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE МИОКАРД -- MYOCARDIUM (патология) Анотація: Мета роботи – установити статеві відмінності вегетативної регуляції серця при розвитку некрозу міокарда на тлі перманентного освітлення. Матеріали і методи. В експерименті на статевозрілих лабораторних щурах альбіносах досліджували статеві відмінності вегетативної регуляції серця при розвитку некрозу міокарда на тлі перманентного освітлення. Некроз міокарда (НМ) викликали ін’єкцією адреналіну (0,5 мг/кг в/м). Вегетативну регуляцію серця оцінювали за результатами аналізу варіабельності серцевого ритму. Такі дослідження проводили через 1 та 24 год після введення адреналіну. Перманентне освітлення (500 люкс) здійснювали упродовж 10 діб. Групою порівняння були тварини, що перебували в умовах світлового балансу (цикл день тривав 12 год при освітленні 500 люкс, цикл ніч тривав 12 год при освітленні 0,5-1 люкс). Результати. По закінченні І год розвитку некрозу міокарда на тлі світлового балансу відбувалося активування симпатичної ланки автономної нервової системи (АНС) та обмеження впливу парасимпатичної. Суттєвішими такі зміни були в самців. Зменшенню цих ефектів у самців через 24 год від початку моделювання НМ сприяло збільшення активності парасимпатичної ланки АНС в регуляції ритму серця, на відміну від самиць, у яких на вказаному етапі експерименту цього не відбувалося. Розвиток НМ на тлі перманентного освітлення в самиць спричиняв подібну за спрямуванням показників динаміку, проте більш виражену, а в самців – протилежну за спрямуванням динаміку показників на кожному з етапів розвитку НМ. Висновок. Перманентне освітлення спричиняє у самиць суттєве посилення парасимпатичних впливів на серцевий ритм і розвиток брадикардії, тоді як у самців зумовлює збільшення ЧСС на тлі зменшення парасимпатичних впливів на серце. Розвиток адреналін-індукованого некрозу міокарда на такому тлі в самиць супроводжується аналогічною такій за умов світлового балансу реакцією АНС з більше вираженою активністю парасимпатичної ланки та синергічним зростанням симпатичної, а в самців є іншою, ніж за світлового балансу, і демонструє меншу участь парасимпатичної ланки АНС у формуванні ритму серця та домінування симпатичної. Дод.точки доступу: Кліщ, І. М. Хара, М. Р. Вільних прим. немає |