Гудар’ян, Ю. І.     Вплив нескорегованих факторів ризику на клініко-нейропсихологічні, гемодинамічні зміни та якість життя у хворих у відновному періоді інфаркту мозку [Текст] / Ю. І. Гудар’ян // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 64-71. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (реабилитация) Анотація: Мета роботи – підвищення ефективності реабілітації хворих із наслідками гемісферного інфаркту мозку, когнітивних і емоційних порушень включно, за рахунок визначення впливу основних нескорегованих факторів ризику: артеріальної гіпертензії, дисліпідемії, активності системи згортання крові, гіперглікемії на її результати та якість життя шляхом удосконалення тактики реабілітаційних заходів. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження та нейропсихологічне тестування 109 пацієнтів віком до 65 років з інфарктом мозку (ІМ) в анамнезі й тим чи іншим неврологічним дефіцитом. Для комплексної оцінки якості життя використовували опитувальник SF-36. Результати. Ретельне клінічне й неврологічне обстеження, проведене у відновному періоді ІМ, дало змогу виявити в пацієнтів різний ступінь вираження когнітивних порушень та розподілити досліджуваних на дві групи на першому етапі дослідження: з легким рівнем нейропсихологічних порушень та помірно вираженими порушеннями когнітивних функцій. Подальшими дослідженнями було підтверджено, що окрім первинної тяжкості ІМ, нескорегованими факторами ризику (НФР), які також визначають ступінь відновлення когнітивних функцій у відновному періоді інфаркту мозку і впливають на результати реабілітації та ії планування в цілому, є артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, порушення в’язкості крові, гіперглікемія. Висновки: 1. Використання розробленої реабілітаційної програми для хворих із наслідками ІМ, спрямованої на корекцію зміненого гомеостазу, усунення гіперхолестеринемії, гіперглікемії, артеріальної гіпертензії дає змогу досягти певного ступеня відновлення когнітивних та емоційних розладів через 6-12 місяців після лікування. 2. Застосування запропонованого індивідуалізованого методу медикаментозної терапії дає позитивний ефект на якість життя пацієнтів із наслідками ІМ, забезпечує зниження ступеня інвалідизації за рахунок прицільної корекції основних факторів ризику розвитку ІМ та зниження негативного вкладу когнітивних розладів і депресії у процесі реабілітації. Вільних прим. немає