Соколова, К. Ю.
    Електроенцефалографічне обстеження та оцінка прогнозу стану доношених новонароджених дітей, які мали тяжку асфіксію при народженні [Текст] / К. Ю. Соколова, Т. К. Мавропуло, О. П. Піддубна // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 97-104. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (использование)
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО -- ASPHYXIA NEONATORUM (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
Анотація: Раннє та точне виявлення новонароджених із найвищим ризиком розвитку тяжких гіпоксично-ішемічних уражень нервової системи та формування їх несприятливих наслідків є вкрай необхідним для визначення оптимальних терапевтичних стратегій, правильного використання ресурсів та консультування сімей. Показано, що електроенцефалографічне обстеження (багатоканальна ЕЕГ) може використовуватися для оцінки ступеня тяжкості та прогнозування наслідків гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у новонароджених. Мета роботи – оцінити дані багатоканального електроенцефалографічного обстеження (візуальні патерни ЕЕГ) доношених новонароджених дітей після проведення лікувальної гіпотермії при різній тяжкості наслідків гіпоксичноішемічного ураження. Матеріали та методи. Обстежено 33 доношені новонароджені дитини, яким проводили лікувальну гіпотермію у постасфіктичному періоді. Протягом періоду спостереження виконувалися клініко-інструментальні обстеження, у тому числі вимірювання реґіонарної насиченості мозкових тканин киснем, нейросонографічне обстеження та доплерографічне обстеження судин головного мозку, багатоканальна електроенцефалографія у стані фізіологічного сну. Результати. Несприятливі короткотермінові наслідки у вигляді формування деструктивних гіпоксично-ішемічних уражень відзначались у 13 дітей. Ознаки помірно та помітно аномальної ЕЕГ виявлялись у 5 (25%) дітей групи без деструктивних уражень та 11 (84,6%) дітей із деструктивними ураженнями (p0,05; відносний ризик – 5,84; 95% довірчий інтервал – 1,53-22,4; чутливість – 0,846; специфічність – 0,750). У загальній групі спостереження реєструвалися достовірні кореляційні зв’язки (p0,05) між оцінкою формування сонних веретен та даними доплерографічного вимірювання індексів резистентності передньої мозкової артерії на другу (R
Дод.точки доступу:
Мавропуло, Т. К.
Піддубна, О. П.

Вільних прим. немає