Бєляєва, О. М.     Латинська мова як мова наукового прогресу. Медицина ХVI-XVII ст. [Текст] / О. М. Бєляєва // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 5/6. - С. 179-186 MeSH-головна: ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH Анотація: Праця міждисциплінарного характеру може бути цікава фахівцям, які досліджують історію медицини, латинської мови, термінознавства. Окремі питання, які розглядаються в праці, дотичні до морально-етичних і філософських проблем. Вибір автором XVI і XVII ст. для дослідження ролі латинської мови в розвитку медицини обумовлений тією визначною роллю, яку латина відігравала в епоху Пізнього Відродження та «Століття Раціоналізму» в процесах наукового пізнання, накопичення, зберігання, опрацювання, передачі й популяризації наукових здобутків і досягнень у різних галузях природничих наук і медицини зокрема. Результати дослідження свідчать, що протягом XVI і XVII ст. латинська мова функціонувала як lingua franca, тобто мова з міжнародним комунікативним статусом, тому повною мірою вона виконувала такі основні мовні функції, як комунікативна, когнітивна, кумулятивна Вільних прим. немає