Діагностичне значення N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду і стимулюючого фактора росту в пацієнтів з гострим коронарним синдромом [Текст] / О. Ю. Барнетт [та ін.] // Ліки України. - 2020. - № 4. - С. 47-51. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR
РЕЦЕПТОРЫ АТРИАЛЬНОГО НАТРИЙУРЕТИЧЕСКОГО ФАКТОРА -- RECEPTORS, ATRIAL NATRIURETIC FACTOR
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЙ ФАКТОР АТРИАЛЬНЫЙ -- ATRIAL NATRIURETIC FACTOR
Анотація: Мета – з’ясувати діагностичну цінність визначення показника стимулюючого фактора росту (ST2) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС) та його кореляційний зв’язок з рівнем N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP). Матеріали та методи. Обстежено 186 пацієнтів з ГКС, з них 81 особа з ГКС з елевацією сегмента ST (ГКСелST) і 86 осіб – з ГКС без елевації сегмента ST (ГКСбелST). Для детальнішого дослідження було відібрано 25 пацієнтів у віці 61,67±1,13 років із ГКСелST (І група) і 24 пацієнти віком 61,80±1,13 років з ГКСбелST (ІІ група). У них додатково визначали концентрацію NT-proBNP та ST2 у сироватці крові імуноферментним методом при поступленні в стаціонар і на 10-ту добу захворювання за допомогою тест-систем фірм Biomedica (Словаччина) і Presage ST2 assay (Critical Diagnostics, США) відповідно. Результати. При поступленні у стаціонар середні рівні NT-proBNP були вищими у пацієнтів із ГКСелST (779,41±57,86 пг/мл (І)), порівняно з пацієнтами із ГКСбелST (588,96±82,47 пг/мл (ІІ), р0,05). При повторному визначенні NT-proBNP на 10-ту добу перебування у стаціонарі середні рівні показників становили 369,75±55,22 пг/мл (І) проти 139,95±19,57 пг/мл (ІІ) відповідно (p0,01). Рівень ST2 у сироватці крові пацієнтів із ГКСелST при поступленні у стаціонар достовірно перевищував відповідні показники у осіб з ГКСбелST (111,71±12,41 нг/мл (І) проти 77,58±6,5 нг/мл (ІІ), р0,05). При повторному визначенні середній рівень ST2 у пацієнтів І групи становив 33,43±4,38 нг/мл, а у осіб ІІ групи – 30,20±2,05 нг/мл (р0,05). Встановлено достовірні прямі кореляційні зв’язки середньої та високої сили між рівнями ST2 та NT-proBNP у пацієнтів з ГКСелST (І) при поступленні та на 10-ту добу перебування у стаціонарі (r=0,43 і r=0,85 при p0,05 відповідно). У осіб з ГКСбелST (ІІ) кореляційні зв’язки між вказаними показниками були значно слабшими (r0,05). Висновки. Збільшення рівня NT-proBNP пропорційне до розміру ділянки некрозу при гострому інфаркті міокарда. Kонцентрація ST2 корелює з тяжкістю симптомів серцевої недостатності при гострому коронарному синдромі. Одночасне підвищення показників ST2 і NT-proBNP дозволяє прогнозувати перебіг захворювання та розвитку серцево-судинних ускладнень
Дод.точки доступу:
Барнетт, О. Ю.
Галькевич, М. П.
Лабінська, О. Ю.
Кияк, Ю. Г.

Вільних прим. немає