Копча, В. С.
    Патогенетична терапія коронавірусної пневмонії при COVID-19 [Текст] = Pathogenetic therapy of COVID-19 associated pneumonia / В. С. Копча, А. М. Бондаренко // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 6. - С. 5-13. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (иммунология, история, передача, терапия, эпидемиология)
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS (действие лекарственных препаратов, иммунология, патогенность)
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL
ЖИВОТНЫХ ПОПУЛЯЦИЙ ГРУППЫ -- ANIMAL POPULATION GROUPS
ИММУНИТЕТ ПОПУЛЯЦИОННЫЙ -- IMMUNITY, HERD (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЗООНОЗЫ -- ZOONOSES (вирусология, иммунология, история, передача, эпидемиология)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (анализ, терапевтическое применение)
Анотація: Уже втретє за останні 20 років у світі виникають спалахи поширених епідемій коронавірусних інфекцій, які характеризуються доволі високою контагіозністю і високим рівнем летальності. Усі вони були зумовлені вірусами одного й того самого типу – бета-коронавірусами (родина Coronaviridae, підродина Coronavirinae, рід Betacoronavirus)
Усі три інфекції – так звані зоонози, або, точніше, зооантропонози (їх резервуаром і джерелом є тварини, а саме рукокрилі – в ужитку кажани, для MERS – одногорбі верблюди, яким раніше вірус був переданий від рукокрилих, а в людській популяції – власне хворі на коронавірусну інфекцію)
To date, despite a large number of studies, there is still no etiotropic treatment for the new coronavirus infection. Therefore, clinicians only have pathogenetic and supportive therapy
The article discusses in detail the features of the pathogenesis of COVID-19: the slow development of the clinical picture with a long incubation period, the tendency to develop DIC syndrome with a predominance of the hypercoagulable state, «cytokine storm». Based on this, options for the pathogenetic treatment of SARS-CoV-2 infection were proposed: monitoring of the D-dimer and anticoagulant therapy when its level is exceeded (≥150 ng/ml); use of immunosuppressants for hypercytokinemia; use of diuretics. Oxygen therapy, from inhalation to extracorporeal, is also considered in detail
Дод.точки доступу:
Бондаренко, А. М.

Вільних прим. немає