Оптимизация вторичной профилактики переломов костей при остеопорозе у менопаузальных женщин и роль коморбидного метаболического синдрома [Текст] / О. В. Синяченко [и др.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 41-47. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (патофизиология, профилактика и контроль) ОСТЕОПОРОЗ ПОСТКЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ -- OSTEOPOROSIS, POSTMENOPAUSAL (патофизиология) ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES (профилактика и контроль) ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X Анотація: Остеопороз (ОП) характеризуется хрупкостью скелета и подверженностью людей переломам, обусловленным уменьшением костной массы и ухудшением микроархитектуры кости. У неменструирующих женщин ломкость костей более выражена, а остеопоротические переломы встречаются втрое чаще. Ухудшает течение ОП у менопаузальных женщин наличие коморбидного метаболического синдрома (МС) и его тяжесть, что требует совершенствования лечебных мероприятий у таких больных. Цель исследования: повысить эффективность лечения ОП у менопаузальных женщин с МС и качество вторичной профилактики у них костных переломов. Материалы и методы. В течение двух лет под наблюдением находились 28 неменструирующих женщин с ОП в возрасте от 37 до 72 лет (в среднем 50 лет). Во всех случаях наступила физиологическая менопауза. Минеральную плотность кости оценивали по Т-индексу остеоденситограмм, рентгенологическим индексам Барнетта — Нордина, Рохлина и клиновидности. В сыворотке крови исследовали показатели, которые отражали состояние костного метаболизма и МС. ­Результаты. У менопаузальных женщин, страдающих ОП, переломы бедренной кости, позвоночника, костей запястья и ІІ плюсневой диагностированы в 39 % случаев. Остеофрактуры были прямо связаны с возрастом больных, параметром остеоденситометрического индекса, наличием и тяжестью течения коморбидного МС, составляющих его факторов (IV типа гиперлипидемии и сахарного диабета второго типа), с наличием диабетической нейропатии, а также с исходными концентрациями в крови Mg, Mn, Pb и Se. Разработана оптимальная вторичная профилактика костных переломов у менопаузальных женщин с коморбидными ОП и МС, основанная на индивидуальных подходах к длительному назначению препаратов Са, Se, Zn, бисфосфонатов, ранелата Sr, фибратов и урикодепрессоров с учетом характера и тяжести течения МС. Выводы. Предложенная медицинская технология лечения ОП у неменструирующих женщин с МС позволила сократить число остеофрактур в 10 раз, уменьшить активность в крови щелочной фосфатазы и показатель остеоденситометрического индекса Остеопороз (ОП) характеризується крихкістю скелета і схильністю людей до переломів, обумовлених зменшенням кісткової маси та погіршенням мікроархітектури кістки. У неменструюючих жінок ламкість кісток більш виражена, а остеопоротичні переломи зустрічаються втричі частіше. Погіршують перебіг ОП у менопаузальних жінок наявність і тяжкість коморбідного метаболічного синдрому (МС), що вимагає вдосконалення лікувальних заходів у таких хворих. Мета дослідження: підвищити ефективність лікування ОП у менопаузальних жінок із МС і якість вторинної профілактики у них кісткових переломів. Матеріали та методи. Протягом двох років під наглядом перебували 28 неменструюючих жінок із ОП віком від 37 до 72 років (у середньому 50 років). У всіх випадках настала фізіологічна менопауза. Мінеральну щільність кістки оцінювали за Т-індексом остеоденситограм, рентгенологічними індексами Барнета — Нордіна, Рохліна й клиноподібності. У сироватці крові досліджували показники, що відображали стан кісткового метаболізму і МС. Результати. У менопаузальних жінок, які страждають на ОП, переломи стегнової кістки, хребта, кісток зап’ястка та ІІ плеснової діагностовано в 39 % випадків. Остеофрактури були прямо пов’язані з віком хворих, параметром остеоденситометричного індексу, наявністю й тяжкістю перебігу коморбідного МС, його складових чинників (IV типу гіперліпідемії і цукрового діабету другого типу), наявності діабетичної нейропатії, а також із вихідними концентраціями в крові Mg, Mn, Pb та Se. Розроблено оптимальну вторинну профілактику кісткових переломів у менопаузальних жінок із коморбідними ОП і МС, засновану на індивідуальних підходах до тривалого призначення препаратів Са, Se, Zn, бісфосфонатів, ранелату Sr, фібратів й урикодепресорів з урахуванням характеру і тяжкості перебігу МС. Висновки. Запропонована медична технологія лікування ОП у неменструюючих жінок із МС дозволила скоротити число остеофрактур у 10 разів, зменшити активність у крові лужної фосфатази і показника остеоденситометричного індексу Дод.точки доступу: Синяченко, О. В. Климовицкий, Ф. В. Морозюк, Д. М. Еромолаева, М. В. Вільних прим. немає