Зубач, О. Б. 10-річний ризик остеопоротичних переломів у хворих із переломом стегнової кістки з використанням української версії FRAX [Текст] / О. Б. Зубач, Н. В. Григор’єва // Травма. - 2020. - Том 21, N 3. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY Анотація: Остеопоротичні переломи (ОПП) стегнової кістки є важливою медико-соціальною проблемою, оскільки пов’язані зі збільшенням рівня інвалідності та смертності в осіб старших вікових груп. Оцінка їх ризику є необхідною для своєчасної профілактики вищезазначених переломів. Мета: вивчити показники 10-річного ризику основних ОПП та переломів стегнової кістки у хворих із переломом стегнової кістки за допомогою української версії опитувальника FRAX. Матеріали та методи. Нами обстежено 120 осіб (86 жінок та 34 чоловіки) віком 50–90 років (середній вік — 74,0 ± 8,5 року), які були госпіталізовані в травматологічне відділення з приводу перелому проксимального відділу стегнової кістки. 10-річний ризик ОПП і переломів стегнової кістки обчислювали за допомогою української версії FRAX без показників двофотонної рентгенівської абсорбціометрії двічі: з урахуванням та без урахування перелому, із приводу якого пацієнт був госпіталізований. Також розраховували відсоток осіб, які на момент перелому (до його настання) за результатами FRAX потребували додаткового обстеження чи лікування без оцінки показників двофотонної рентгенівської абсорбціометрії згідно з рекомендованими межами втручання для української версії FRAX та сучасними американськими рекомендаціями. Результати. У 74 % жінок та 79 % чоловіків встановлені попередні переломи різної локалізації, серед них ОПП — у 83 % жінок та 63 % чоловіків. Крім того, більше 50 % обстежених пацієнтів мали обтяжений сімейний анамнез щодо перелому стегнової кістки. Середні показники FRAX вірогідно зростали з віком, більшою мірою в жінок, порівняно з відповідними показниками в чоловіків. Крім того, вікасоційоване збільшення 10-річного ризику переломів у чоловіків і жінок було більшою мірою виражене щодо переломів стегнової кістки порівняно з ОПП. Аналіз потреби в додатковому обстеженні чи лікуванні на основі показника 10-річного ризику ОПП до настання перелому стегнової кістки встановив, що 46,5 % жінок потребували комплексного антиостеопоротичного лікування з призначенням не тільки препаратів кальцію та вітаміну D, але й із застосуванням антирезорбентів ще до настання перелому, 36,5 % — потребували додаткового обстеження. Висновки. Більшість осіб із переломом стегнової кістки мають в анамнезі попередні остеопоротичні переломи й обтяжений сімейний анамнез щодо перелому даної локалізації. За даними української версії FRAX, 83 % жінок із переломом стегнової кістки ще до його настання потребують додаткового обстеження та лікування, тому своєчасна оцінка ризику ОПП та переломів стегнової кістки повинна більш широко впроваджуватись у клінічну практику Дод.точки доступу: Григор’єва, Н. В. Вільних прим. немає |