Лікування пухлин панкреатодуоденальної зони, ускладнених механічною жовтяницею із застосуванням біліарної декомпресії [Текст] / М. М. Велигоцький [та ін.] // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 1. - С. 29-33. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, хирургия) ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (патофизиология, хирургия) ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль) Анотація: Мета роботи. Розробити алгоритм двоетапного лікування пацієнтів з пухлинами панкреатодуоденальної зони (ПДЗ), ускладненими механічною жовтяницею із застосуванням методик біліарної декомпресії на першому етапі і виконанням панкреатодуоденальної резекції (ПДР) на другому етапі лікування. Матеріали і методи. Попередня біліарна декомпресія виконана 51 хворому з тривалою механічною жовтяницею і високими показниками білірубіну (вище 250 мкмоль/л). Для біліарної декомпресії застосовані черезшкірне черезпечінкове холангіодренування (ЧЧХД) — у 21 (41,2 %), ендоскопічне стентування — у 18 (35,3 %), різні варіанти холецистостомії (черезшкірна черезпечінкова, контактна, відеолапароскопічна) — у 12 ( 25,8 %) пацієнтів. Розроблено двоетапний спосіб лікування пухлин підшлункової залози (ПЗ), ускладнених механічною жовтяницею. Результати. ЧЧХД виконано під УЗД-рентгенонавігацією — у 11 (52,4 %), під ангіографічним контролем — у 10 (47,6 %) пацієнтів. Ендоскопічне стентування виконано у 18 (35,3 %) хворих, застосовувалися пластикові стенти. Вибір типу панкреатоєюноанастомозу (ПЄА) при ПДР залежав від стану паренхіми ПЗ і діаметра головної панкреатичної протоки. Застосовані 3 варіанти панкреатоєюноанастомозу: інвагінаційний дуктопанкреатоєюнальний — у 31 (60,8 %), інвагінаційний панкреатоєюнальний — у 16 (31,4 %), панкреатоєюнальний з бандажною пластикою серпоподібної зв’язки печінки — у 4 (7,8 %) пацієнтів. Діагностика панкреатичної фістули проводилася згідно з класифікацією ISGPF (2016). Біохімічний витік (biochemical Leak) спостерігався у 3 (5,9 %), панкреатична фістула (тип В) — у 2 (3,9 %). Післяопераційний гастростаз вивлено у 3 (5,9 %) хворих. Висновки. ЧЧХД і ендоскопічне стентування є найбільш ефективними методами біліарної декомпресії. Застосування біліарної декомпресії у хворих з пухлинами підшлункової залози, ускладненими розвитком механічної жовтяниці, дозволяє підготувати пацієнтів до виконання ПДР зі зниженим періопераційним ризиком Дод.точки доступу: Велигоцький, М. М. Арутюнов, С. Е. Балака, С. М. Чеботарьов, О. С. Вільних прим. немає