Красносельський, М. В. Особливості інтенсивної терапії синдрому ентеральної недостатності у онкологічних хворих після мультиорганних операцій [Текст] / М. В. Красносельський, Є. М. Крутько, О. С. Павлюченко // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 1. - С. 34-39. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (хирургия) ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы) СЕПСИС -- SEPSIS (профилактика и контроль, этиология) БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES (использование) Анотація: Мета роботи. Визначити особливості інтенсивної терапії синдрому ентеральної недостатності (СЕН) у онкологічних хворих після мультиорганних операцій. Матеріали і методи. Робота Ґрунтується на аналізі даних літератури та власних результатах обстеження 36 пацієнтів з онкопатологією, яким виконані мультиорганні оперативні втручання на органах грудної порож- нини, черевної порожнини, середостіння чи заочеревинного простору. Хворим проводили оцінку тяжкості за шкалою SOFA залежно від стадії СЕН. Досліджували якісний і кількісний склад бактеріальної флори кишкового вмісту. Результати. Відмічається збільшення кількості розширених та мультиорганних оперативних втручань в онкохірургії. Згідно зі статистичними даними оперативні втручання на органах грудної клітки у 2018– 2019 рр. складали 47 %, черевній порожнини — 51 %. Незалежно від локалізації оперативного утручання на різних анатомо-фізіологічних ділянках ентеральна недостатність проявляє себе в 39 % всіх оперативних втручань. Летальність при ентеральній недостатності складає близько 46 %, ускладнення СПОН — 78 % випадків. Компенсована та субкомпенсована ЕН у післяопераційному періоді зустрічається в 95 %. Для лікування хворих з ЕН запропоновано методику електрохімічної детоксикації за допомогою гіпохлориту натрію, яка знижує показники патогенного кишкового мікробіоценозу. При застосуванні цього методу вже на першу добу вміст E. сoli знизився на 57,5 %, Enterococcus faecalis — на 72,3 %. Наприкінці періоду спостереження вміст Staphilococcus xylosus впав на 84,3 %, Candida lusitaniae та Candida spp. — на 98,3 %. У випадку Enterobacter aggomerans показник знизився на 50,4 %, а Staphilococcus haemolyticus і St. aureus — на 56,8 %. Висновки. Лікування хворих із СЕН дозволило знизити частоту ускладнень в 1,4 разу, скоротити терміни лікування в палаті інтенсивної терапії в 1,7 разу і зменшити вартість лікування в 2,4 разу. У зв’язку з цим у рутинній клінічній практиці необхідно приділяти більше уваги ентеральній недостатності, а саме порушенням мікробіоценозу як маркеру септичних ускладнень Дод.точки доступу: Крутько, Є. М. Павлюченко, О. С. Вільних прим. немає |