Пасік, В. Ю.
    Діагностична значущість клініко-параклінічних ознак позалікарняної пневмонії у дітей [Текст] = Diagnostic significance of clinical and para-clinical signs of community-acquired pneumonia in children / В. Ю. Пасік // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 244-249. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИНФЕКЦИИ ВНЕБОЛЬНИЧНЫЕ -- COMMUNITY-ACQUIRED INFECTIONS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, осложнения, патофизиология, ультрасонография)
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (диагностика, иммунология, классификация, кровь, метаболизм, осложнения, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
ДЫХАТЕЛЬНОЙ ФУНКЦИИ ТЕСТЫ -- RESPIRATORY FUNCTION TESTS (использование, методы)
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (диагностика, осложнения, эпидемиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
Анотація: Захворювання респіраторного тракту актуальні в педіатричній практиці, що пов’язано з широкою розповсюдженістю та частими ускладненнями, особливо у дітей раннього віку. Метою даного дослідження було оцінити діагностичну значущість клінічних симптомів, лабораторних та ультрасонографічних показників при пневмонії у дітей перших 3-х років життя. Ретроспективно вивчена медична документація 218 дітей, які знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні для дітей раннього віку з діагнозом пневмонія за період з 2016–2018 рр. Середній вік дітей становив 11,67±9,97 місяців і знаходився в межах від 1 місяця до 3 років. Співвідношення хлопчиків та дівчаток практично не відрізнялось (51,8% та 48,2% відповідно). До першої групи увійшли діти віком до року (середній вік 4,57±0,84 міс.; n=88). Другу групу становили діти віком від 1-го до 3-х років (середній вік 18,2±4,25 міс.; n=130). Для характеристики інформативності клініко-лабораторних симптомів використовували об’єктивні параметри, що визначені як операційні характеристики тестів. До найважливіших операційних характеристик методів діагностики відносили: чутливість (Se, sensitivity), специфічність (Sp, specificity). Для перевірки статистичних гіпотез про відмінності абсолютних і відносних частот, часток та відношення в двох незалежних вибірках використовували критерій хі-квадрат(χ2). При деталізації анамнезу встановлено, що частіше захворювання було пов’язане з несвоєчасним зверненням та амбулаторним лікуванням. Були отримані різні дані щодо показників абсолютного та відносного ризику, а також чутливості та специфічності особливостей локалізації пневмонії залежно від віку. Тому частоту двобічної пневмонії розглядали як показник ризику. При надходженні температура тіла у пацієнтів була 38,2±0,66°С, переважаючими скаргами були малопродуктивний або продуктивний кашель, також у ряді випадків – задишка та нежить. Таким чином, у дітей раннього віку з пневмонією діагностично значущим клінічним симптомом є двобічне враження легень (82,6%), порівняно з правобічним (15,1%) та лівобічним (2,3%), яке достовірно частіше виявляється у дітей до 1-го року життя порівняно з пацієнтами 1–3-х років; лабораторними особливостями є вірогідно більш високий рівень печінковоспецифічних ферментів – АлАТ та АсАТ у дітей до 1-го року; до ультрасонографічних показників, що асоціюються з наявністю пневмонії у дітей раннього віку, віднесено збільшені розміри печінки, деформацію жовчного міхура, наявність осаду у жовчному міхурі, дискінезію жовчовивідних шляхів, потовщення стінки жовчного міхура; у дітей до 1-го року життя виявлено ризик збільшення розмірів печінки та дискінезії жовчних шляхів
Respiratory diseases are relevant in pediatric practice, which is associated with its widespread and frequent complications, especially in young children. The aim of the study was to assess the diagnostic value of clinical symptoms, laboratory and ultra-sonographic parameters in pneumonia in children of the first 3 years of life. A retrospective study of medical records of 218 children who were hospitalized in the department for young children diagnosed with pneumonia for the period from 2016 to 2018. The average age of children was 11.67±9.97 months and it was within the range from 1 month to 3 years. The ration of boys and girls was practically identical (51.8% and 48.2% accordingly). The first group included children aged under one year (the average age is 4.57±0.84 months; n=88). The second group included children aged from 1 to 3 years (the average age is 18.2±4.25 months; n=130). To characterize the information content of clinical and laboratory symptoms the study has used objective parameters defined as the operational characteristics of tests. The most important operational characteristics of diagnostic methods included: sensitivity (Se, sensitivity) and specificity (Sp, specificity). To check the statistical hypothesis on differences of absolute and relative frequencies, fractions, and ratios in two independent samples, the criteria of хі-square (χ2) was used. While detailing an anamnesis, the disease was more often related to untimely treatment and outpatient care. Various data were obtained on the absolute and relative risk, as well as the sensitivity and specificity of the localization of pneumonia depending on age. Therefore, the incidence of bilateral pneumonia was considered an indicator of risk. On admission to hospital, the body temperature of patients was 38.2±0.66°С. Most of the complaints were on the unproductive or productive cough. Besides, in some cases, shortness of breath and runny nose were mentioned. Thus, in young children with pneumonia, a diagnostically significant clinical symptom is a bilateral lung impression (82.6%), compared with right-handed (15.1%) and left-handed (2.3%), which is significantly more common in children under 1-th year of life compared with patients 1–3 years; laboratory features are probably higher levels of liver-specific enzymes – ALT and AST in children under 1 year; ultrasonographic indicators associated with the presence of pneumonia in young children include increased liver size, gallbladder deformity, the presence of sediment in the gallbladder, dyskinesia of the biliary tract, thickening of the gallbladder wall; children under 1 year of age have a risk of liver enlargement and biliary dyskinesia
Вільних прим. немає