Вельчинська, О. В. Синтез нових алкіл похідних N(1)-(2’-бромо-1’,1’-дифлуоро-2’-хлороетил)урацилу з потенційною протипухлинною активністю [Текст] / О. В. Вельчинська // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 2. - С. 187-193 MeSH-головна: УРАЦИЛ -- URACIL (химический синтез) ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА АЛКИЛИРУЮЩИЕ -- ANTINEOPLASTIC AGENTS, ALKYLATING (химический синтез) АНТИОКСИДАНТНОЙ РЕАКЦИИ ЭЛЕМЕНТЫ -- ANTIOXIDANT RESPONSE ELEMENTS (действие лекарственных препаратов) Анотація: Під час цілеспрямованого пошуку активних субстанцій серед піримідинів з ароматичними властивостями використовують найпоширеніші шляхи їхньої хімічної модифікації, як-от реакції електрофільного та нуклеофільного заміщення. Антиметаболіти піримідинового обміну як преформовані сполуки в низці біосинтетичних процесів, які гальмують пухлинний ріст, є одним з об’єктів найуспішніших і найбільш перспективних напрямів пошуку високоефективних протипухлинних засобів. Мета роботи – вивчення реакційної здатності сполуки N(1)-(2’-бромо-1’,1’-дифлуоро-2’-хлороетил)урацилу до реакцій алкілування з алкілуючими агентами різної хімічної будови для розширення кола її оригінальних похідних із потенційною біологічною активністю. Матеріали та методи. Дослідження виконали, застосовуючи методи органічного синтезу, фізичні та інструментальні методи аналізу органічних сполук (1Н-ЯМР-спектроскопія, газорідинна хроматографія з УФ-детектуванням, ІЧ-спектрометрія, елементний аналіз). Результати. Синтезували нові алкіл похідні N(1)-(2’-бромо-1’,1’-дифлуоро-2’-хлороетил)урацилу з потенційною протипухлинною активністю, які отримані на основі N(1)-(2’-бромо-1’,1’-дифлуоро-2’-хлороетил)урацилу та алкілуючих агентів різної хімічної будови: йодистий метил, диметилсульфат у лужному середовищі, етилен, ацетилен, етиленоксид. Встановили, що алкілування йодистим метилом або диметилсульфатом у лужному середовищі призводить до утворення продуктів заміщення за атомом Карбону С(5). Реакції алкілування етиленом, ацетиленом, етиленоксидом мають аналогічний перебіг. Напрям алкілування підтверджено даними 1Н-ЯМР-спектроскопії. Раніше встановили, що структурні аналоги синтезованих сполук можна успішно використовувати для створення молекулярних сумішей з бактерійними лектинами 102 та 668 як найбільш активними продуцентами позаклітинних лектинів. Наприклад, біс-похідна N(1)-(2’-бромо-1’,1’-дифлуоро-2’-хлороетил)урацилу у складі молекулярної суміші з бактерійним лектином 102, який є неактивною компонентою на лімфосаркомі Плісса, проявляє протипухлинний ефект до 48,0 % на цьому штамі пухлини. При заміні у складі молекулярної суміші лектинової компоненти, а саме лектину 102 на лектин 668, на лімфосаркомі Плісса зареєстрували більший процент гальмування росту пухлини: відсоток гальмування росту пухлини змінився з 48,0 до 50,0 при дозі 24,0 мг/кг (препарат порівняння 5-ФУ: гальмування росту лімфосаркоми Плісса – 55,0 %). Висновки. Синтезовані похідні вихідного N(1)-(1’,1’-дифлуоро-2’-бромо-2’-хлороетил)урацилу дадуть можливість розширити коло об’єктів для пошуку оригінальних біологічно активних речовин із потенційною протипухлинною активністю, яка обґрунтовано прогнозується внаслідок наявності в синтезованих молекулах відповідних фармакофорів та отримання позитивних результатів щодо протипухлинної активності у попередньо синтезованих структурних аналогів вихідної хімічної сполуки. Вільних прим. немає |