Стеценко, Г. С.
    Концептуальні засади реформування вітчизняної охорони здоров’я: до питання формулювання принципів [Текст] / Г. С. Стеценко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 2. - С. 288-292


MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM (законодательство и юриспруденция)
СТРАХОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ -- INSURANCE, HEALTH (законодательство и юриспруденция)
ВРАЧИ ПЕРВИЧНОЙ ПОМОЩИ -- PHYSICIANS, PRIMARY CARE (законодательство и юриспруденция)
Анотація: Стаття присвячена проблематиці реформування вітчизняної охорони здоров’я. Передовсім варто звернути увагу на формулювання принципів щодо публічного управління у сфері охорони здоров’я громадян. Мета роботи – формулювання та обґрунтування принципів, за якими має відбуватися реформування вітчизняної охорони здоров’я. Матеріали та методи. Діалектичний метод застосовано для аналізу нинішнього стану вітчизняної медицини. Системно-структурний метод використали для аналізу загальнодоступності медичної допомоги та організації її надання на первинній ланці. Запровадження в Україні обов’язкового медичного страхування дослідили за допомогою методів аналізу та синтезу. Результати. Маючи чималий досвід роботи в організації охорони здоров’я громадян і в радянський час, і в умовах незалежної України, констатуємо: загальнодоступність медичної допомоги полягає в можливості рівного доступу громадян до можливостей медицини незалежно від майнового чи соціального стану, місця проживання тощо. У контексті сьогодення акцентуємо увагу: йдеться не про забезпечення якості, комфорту, а саме доступності медичної допомоги. Перші два чинники дійсно залежать передусім від фінансових можливостей особи, однак у статті проаналізовано саме доступність. Забезпечення доступності – це завдання держави, і будь-яка держава намагається сприяти цьому. Відомо, що на рівні первинної ланки медичну допомогу отримує більшість пацієнтів провідних держав світу. Зосереджено увагу на запровадженні обов’язкового медичного страхування. Реалії сьогодення свідчать: цей шлях в організації медичної діяльності обрали більшість провідних країн світу. Організаційно-правові переваги цього виду страхування безсумнівні: запровадження договірних відносин між суб’єктами медичного страхування (пацієнт, лікувальна установа, страхова медична компанія, роботодавець), зміни в системі фінансування медичної сфери та вдосконалення контролю за якістю надання медичних послуг. Висновки. Основними вимогами до принципів публічного управління охороною здоров’я має бути реалістичність, комплексність і перспективність.
Вільних прим. немає