Features of depression development in myasthenia gravis [Text] / O. I. Kalbus [et al.] // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 1. - P96-104. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ АУТОИММУННЫЕ -- AUTOIMMUNE DISEASES OF THE NERVOUS SYSTEM (врожденный, диагностика, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, патология, терапия, этиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (генетика, диагностика, классификация, лекарственная терапия, патология, реабилитация, терапия)
РЕЦЕПТОРЫ ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ -- RECEPTORS, CHOLINERGIC (биосинтез, иммунология, ультраструктура)
(анализ, биосинтез, выделение и очистка, генетика, иммунология, метаболизм, секреция, стандарты)
Анотація: The relative risk of developing depression in myasthenia gravis is 2.14 times higher than in the general population. The features of depression in myasthenia patients remain poorly understood and need to be clarified. The purpose of this work was to study the features of the development of depression in patients with myasthenia gravis. From 2014 to 2017, 182 patients with myasthenia gravis were examined. 147 (80.8%) patients had a generalized form of the disease, 35 (19.2%) had an ocular form. The clinical examination included assessment of complaints, medical history, neurological examination, as well as MGFA (Myasthenia Gravis Foundation of America) disease class and subclass of the disease determination. The severity of myasthenia gravis has been quantified according to the QMG score (Quantitative Myasthenia Gravis Score). All the patients were examined for the titer of antibodies to acetylcholine receptors (AchR) and muscle-specific tyrosine kinase (MuSK) by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA). Patients were also tested for the presence of antibodies to titin and SOX1 by indirect immunofluorescence. To detect depression the Beck depression inventory (BDI) was used. The mean depression score in the total sample was 16.0 (10.0; 24.0), which corresponds to a moderate depression level. The mean depression score in patients with ocular form was 6.0 (3.0; 11.0) points (ie, depression is absent), whereas in patients with generalized myasthenia gravis – 19.0 (12.0; 29.0) points (corresponds to moderate depression) (p 0.001). The distribution of patients with mild depression was also uneven: significantly bigger part of the patients was recorded with myasthenia gravis of class I (ocular form) – 10 (28.6%), and with myasthenia gravis of class II – 23 (44.2%). Among the patients with myasthenia gravis of class III, only 13 (20.3%) patients were reported with mild depression and 1 (3.2%) with class IV, p0.001. The distribution of patients with moderate depression was the opposite of others: most patients had myasthenia gravis of class II – 12 (18.8%), and there were no patients with myasthenia gravis of class I. A similar tendency is also observed in the case of severe depression: patients with myasthenia gravis of class II – 23 (35.6%) dominated, to a lesser extent - patients with myasthenia gravis of class IV – 6 (19.4%). Among patients with ocular myasthenia gravis, only 1 (2.9%) patient was found to have severe depression. Severe depression was mainly recorded in patients with myasthenia gravis of class IV – 22 (71%) patients. The number of patients with severe depression has been decreased in the class of myasthenia gravis: 13 patients (20.3%) patients with ІІІ class, 1 (1.9%) with II class, no patients with class I. The degree of depression correlates with the clinical form of myasthenia gravis (ρ
Відносний ризик розвитку депресії при міастенії в 2,14 раза вищий, ніж у загальній популяції. Особливості розвитку депресії у хворих на міастенію залишаються вивченими недостатньо та потребують уточнення. Метою цієї роботи було вивчення особливостей розвитку депресії у хворих на міастенію. З 2014 по 2017 рік було обстежено 182 хворих на міастенію. 147 (80,8%) пацієнтів мали генералізовану форму захворювання, 35 (19,2%) – очну. Клінічне обстеження включало оцінку скарг, анамнезу захворювання, неврологічне обстеження, визначення класу та підкласу захворювання за MGFA (Myasthenia Gravis Foundation of America). Ступінь тяжкості міастенії визначали кількісно за шкалою QMG (Quantitative Myasthenia Gravis Scale). Усім хворим визначали титр антитіл до рецепторів ацетилхоліну (AchR) та м’язово-специфічної тирозин-кінази (MuSK) методом імуноферментного аналізу. Хворим також визначали наявність антитіл до титину та SOX1 методом непрямої імунофлюорисценції. Для виявлення депресивних змін хворим проводили оцінку за шкалою депресії Бека (BDI). Середній показник рівня депресії в загальній вибірці становив 16,0 (10,0; 24,0), що відповідає помірному рівню депресії. Середній рівень депресії у хворих на очну форму становив 6,0 (3,0; 11,0) балів (тобто депресія відсутня), тоді як у хворих на генералізовану міастенію – 19,0 (12,0; 29,0) балів (відповідає рівню помірної депресії) (р0,001). Розподіл хворих з легкою депресією був нерівномірним: достовірно більша їх кількість мала клас І міастенії (очна форма) – 10 (28,6%) осіб, а також клас ІІ міастенії – 23 (44,2%) особи. Серед хворих з класом ІІІ міастенії легка депресія реєструвалася лише в 13 (20,3%) пацієнтів, а з класом IV – в 1 (3,2%), p0,001.Розподіл хворих з помірною депресією був протилежно іншим: більшість хворих мали клас ІІІ міастенії – 12 (18,8%), а хворих з класом І міастенії не було взагалі. Подібна тенденція прослідковується й у випадку вираженої депресії: за кількістю домінували хворі з класом ІІІ міастенії – 23 (35,6%) особи, дещо меншою мірою – хворі з класом IV міастенії – 6 (19,4%) осіб. Серед хворих з очною формою міастенії виявився лише 1 (2,9%), що мав виражену депресію. Тяжка депресія здебільшого реєструвалася у хворих з класом IV міастенії – 22 (71%) пацієнти. Кількість хворих, що мали тяжку депресію, зменшувалася зі зменшенням класу міастенії: 13 хворих (20,3%) хворих з класом ІІІ, 1 (1,9%) – з класом ІІ, жодного хворого – з класом І. Рівень депресії корелює з клінічною формою міастенії (ρ0,05 та ρ=0,07; р0,05 відповідно). Не встановлено зв’язків між прийомом антихолінестеразних препаратів, преднізо­лону, комбінованого прийому преднізолону з/без азатіоприном з/без антихолінестеразними засобами та роз­витком депресії у хворих на міастенію. Не встановлено зв’язку між тривалістю міастенії та тяжкістю депресії
Дод.точки доступу:
Kalbus, O. I.
Makarov, S. O.
Shastun, N. P.
Somilo, O. V.
Bukreyeva, Yu. V.

Вільних прим. немає