Kuzmina, G. P.     Features of impact of hyperferritinemia in combination with hyperurecemia on the course of gout [Text] / G. P. Kuzmina, O. M. Lazarenko // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 1. - P141-149. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: ПОДАГРА -- GOUT (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, радиоизотопные изображения, терапия, энзимология) ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, терапия) МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (вредные воздействия, иммунология, метаболизм, токсичность) АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, терапия, энзимология, этиология) Анотація: The purpose of the study is to find out the frequency of development of hyperfer­ritinemia in combination with hyperuricemia in patients with gout, to assess their pathogenetic significance and to outline their role in the development of joint syndrome, to identify informative prognostic criteria. 72 patients with gout were examined. The 1st (main) group included 37 patients with gout with hyperuricemia combined with hyper­ferritinemia, whose mean age (SD) was 55.9 (10.7) years. Group 2 (comparison group) included 35 patients with gout and hyperuricemia and normal levels of ferritin (mean age - 52.8 (4.8) years). Group 3 (control) group included 20 practically healthy individuals (mean age 52.0 (2.9) years). The average level of blood uric acid was significantly dif­ferent (p=0.0254) in the main group and the comparison group and amounted to 464.5 (122.5) μmol/L and 403.8 (403.8; 403.8), respectively. The value of ferritin in the main group was significantly higher 410.2 (356.2; 415.2), p0.01) ng/mL, than in the comparison group (132.1 (20.5) ng/mL, as well as the values of the urine uric acid and C-reactive protein values (hs-CRP) (p Мета дослідження – з’ясувати частоту розвитку гіперферитинемії у сполу­ченні з гіперурикемією в пацієнтів на подагру, оцінити їх патогенетичну значущість та окреслити роль при розвитку суглобового синдрому, виділити інформативні прогностичні критерії. Було обстежено 72 пацієнти з подагрою. До 1-ї (основної) групи увійшли 37 пацієнтів на подагру з гіперурикемією, поєднаною з гіпер­феритинемією, середній вік (SD) яких становив 55,9 (10,7) року. До 2-ї групи (група порівняння) увійшли 35 па­цієнтів, що страждають на подагру з гіперурикемією та нормальним рівнем феритину (середній вік – 52,8 (4,8) року). До 3-ї (контрольної) групи увійшло 20 практично здорових осіб (середній вік 52,0 (2,9) року). Середній показник рівня сечової кислоти крові достовірно відрізнявся (р=0,0254) в основній групі та групі порівняння і становив 464,5 (122,5) мкмоль/л та 403,8 (403,8; 403,8) відповідно. Значення феритину в основній групі достовірно вище 410,2 (356,2; 415,2), р0,01) нг/мл, ніж у групі порівняння (132,1 (20,5) нг/мл, як і значення сечової кислоти сечі та високочутливого С-реактивного протеїну (hs-СРП) (р Дод.точки доступу: Lazarenko, O. M. Вільних прим. немає