Хасхачих, Д. А..     Диференційований підхід до лікування гіперплазії ендометрія без атипії у жінок репродуктивного віку [Текст] = Differentiated approach to treatment of endometrial hyperplasia without atypia in women of reproductive age / Д. А. Хасхачих, В. О. Потапов, Г. О. Кукіна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 2. - С. 149-155 MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (лекарственная терапия) ПРОГЕСТИНЫ -- PROGESTINS ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- DRUG RESISTANCE ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE РЕЦЕПТОРЫ ЭСТРОГЕНОВ -- RECEPTORS, ESTROGEN Анотація: Мета дослідження – розробити диференціально-діагностичні критерії застосування гормональної терапії із застосуванням прогестагенів для лікування гіперплазія ендометрія (ГЕ) без атипії у жінок репродуктивного віку з урахуванням клініко-морфологічних та імуногістохімічних даних. Дослідити вплив експресії рецепторів естрогенів, прогестерону та маркера проліферації КІ-67 в гіперплазованому ендометрії без атипії у жінок репродуктивного віку на ефективність проведенної терапії Матеріали та методи. Було проведено проспективне когортне дослідження у 85 пацієнток репродуктивного віку (25–46 років) з аномальними матковими кровотечами (АМК). Контрольну групу склали 15 пацієнток зі змінами ендометрія секреторного типу. Матеріал для морфологічного та імуногістохімічного дослідження отримували шляхом вишкрібання порожнини матки. Дослідження рецепторів прогестерону проводили імуногістохімічним методом у лабораторії імуногістохімії ДДМА. Всі пацієнтки отримували лікування мікронізованим прогестероном у дозі 100 мг на добу в безперервному режимі протягом 6 місяців. Для визначення ефекту від використання прогестерону проводили дослідження експресії рецепторів до естрогенів, прогестерону та маркера проліферації Кi-67 у гістологічних зразках ендометрія імуногістохімічним методом. Критерієм вилікування вважали: відсутність скарг у пацієнток та відсутність ГЕ за результатами пайпель-біопсії ендометрія після 6 місяців лікування Проведені дослідження показали, що при вирішенні питання про призначення патогенетичної терапії з використанням мікронізованого прогестерону для лікування гіперплазії ендометрія без атипії рекомендовано застосовувати диференціальний підхід, який полягає в тому, що при призначенні терапії треба враховувати рівень експресії прогестеронових рецепторів у тканині ендометрія. Високий рівень експресії буде визначати задовільний ефект від застосування терапії прогестинами. Низький рівень експресії прогестеронових рецепторів буде призводити до нечутливості тканини ендометрія до терапії прогестинами. Ще одним критерієм при призначенні терапії прогестинами є визначення проліферативної активності гіперплазованого епітелія з використанням маркера Ki-67. Він дозволяє зробити висновок, що при різних типах ГЕ є популяції клітин, які володіють різними потенціальними можливостями до проліферації та здатністю до спонтанного регресу. Більшою мірою це стосується клітин залозистого епітелію. Оскільки проліферація залежить від кількості РЕ, можна вважати, що різні види ГЕ, які відрізняються за рівнем проліферативної активності, будуть по-різному реагувати на одні й ті ж гормональні впливи, і отже, підходи до терапії даних станів повинні бути різними. Таким чином, при призначенні патогенетичної терапії із застосуванням прогестинів потрібно виділяти дві групи жінок: із гормонально чутливою формою ГЕ та гормонально нечутливою або гормонально резистентною формою ГЕ без атипії. Для лікування таких жінок потрібно застосовувати інші методи The aim of the study – to develop differential diagnostic criteria for the use of hormonal therapy with the use of progestogens for the treatment of endometrial hyperplasia (EH) without atypia in women of reproductive age, taking into account clinical and morphological and immunohistochemical data. To investigate the effect of estrogen receptor expression, progesterone and the proliferation marker KI-67 in hyperplated endometrium without atypia in women of reproductive age on the effectiveness of therapy Materials and Methods. A prospective cohort study was conducted in 85 patients of reproductive age (25–46 years) with abnormal uterine bleeding (AUB). The control group consisted of 15 patients with changes in endometrial secretory type. Material for morphological and immunohistochemical studies was obtained by scraping the uterine cavity. The study of progesterone receptors was carried out by immunohistochemical method in the laboratory of Dnipropetrovsk Medical Academy immunohistochemistry. All patients received treatment with micronized progesterone at a dose of 100 mg per day continuously for 6 months. To determine the effect of the use of progesterone was investigated the expression of estrogen receptors, progesterone and a marker of proliferation of KI-67 in histological samples of the endometrium immunohistochemical method. The criterion for cure was: no complaints in patients and no EH on the results of endometrial tube biopsy after 6 months treatment Studies have shown that in addressing the question of the appointment of pathogenetic therapy using micronized progesterone for the treatment of endometrial hyperplasia without atypia, it is recommended to use a differential approach, which is that the treatment should take into account the level of expression of progesterone receptors in the tissue. A high level of expression will determine the satisfactory effect of progestin therapy. Low expression of progesterone receptors will make the endometrial tissue insensitive to progestin therapy. Another criterion for the appointment of progestin therapy is the determination of the proliferative activity of hyperplasia epithelium using the Ki-67 marker. He concludes that, with different types of EH, there are populations of cells that have different potentials for proliferation and the ability to spontaneously regress. This is more true of glandular epithelial cells. Since proliferation depends on the amount of PE, it can be assumed that different types of EH, differing in the level of proliferative activity, will respond differently to the same hormonal influences and, therefore, approaches to the treatment of these conditions should be different. Thus, when prescribing pathogenetic therapy using progestins, it is necessary to distinguish two groups of women: with a hormone-sensitive form of EH and a hormone-insensitive or hormone-resistant form of EH without atypia. Other treatments must be used to treat such women Дод.точки доступу: Потапов, В. О. Кукіна, Г. О. Вільних прим. немає