Пархоменко, В. В. Взаємозв’язок патогенетичних механізмів розвитку НПЗЗ-гастропатії у хворих похилого віку із супутньою ішемічною хворобою серця [Текст] / В. В. Пархоменко, І. М. Скрипник, О. Ф. Гопко // Сімейна медицина. - 2020. - № 3. - С. 80-83. - Бібліогр.: с. 83 MeSH-головна: ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (вредные воздействия, метаболизм, прием и дозировка, терапевтическое применение, химия) ЖЕЛУДКА БОЛЕЗНИ -- STOMACH DISEASES (диетотерапия, метаболизм, ультрасонография, энзимология) ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA (кровоснабжение, метаболизм, патология, радиоизотопные изображения, цитология) Анотація: Мета дослідження: вивчення взаємозв’язку факторів ризику та механізмів розвитку НПЗЗ-гастропатії із супутньою ішемічною хворобою серця. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 125 хворих, яким проводили загальноклінічне обстеження, верхню ендоскопію з біопсією слизової оболонки шлунка (СОШ) із наступним гістологічним дослідженням біоптатів, оцінювання стану слизоутворювальної функції СОШ (вміст N-ацетилнейрамінової кислоти (NANA) та фукопротеїдів у сироватці крові) активність оксидативного стресу (концентрація ТБК-активних продуктів), антиоксидантного захисту (активність каталази у сироватці крові), стан ендотеліальної дисфункції (концентрація нітритів та активність ендотеліальної NO-синтази (еNOS), індуцибельної NOS (iNOS)). Ступінь тяжкості ерозивно-виразкових уражень СОШ визначали ендоскопічно з використанням модифікованої шкали Lanzascore з оцінюванням гістологічних змін. Результати. У більшості пацієнтів обох груп виникнення скарг провокувалось вживанням ацетилсаліцилової кислоти (АСК) та/або нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), що мало прямий кореляційний зв’язок з кількістю протизапальних препаратів (r=0,72; r=0,63; р=0,025), а також залежали від тривалості вживання НПЗЗ (r=0,52; r=0,67; р=0,031). Встановлений тісний прямий зв’язок між показниками концентрації NANA у сироватці крові та кількістю НПЗЗ (r=0,69; р=0,03), тривалістю застосування препаратів (r=0,50; р=0,024), вмістом ТБК-реактантів у сироватці крові (r=0,59; р=0,015), ступенем тяжкості ерозивно-виразкових уражень за шкалою Lanzascore (r=0,71; р=0,017) на фоні зворотного зв’язку з показниками активності eNOS (r= –0,65; р=0,024). Кореляційний аналіз засвідчив наявність прямого зв’язку між активністю іNOS та інфікуванням H. pylori (r=0,63; р=0,030), ступенем тяжкості ерозивно-виразкових уражень за шкалою Lanzascore (r=0,50; р=0,047), ступенем інфільтрації поліморфноядерними лейкоцитами в СОШ (r=0,72; р=0,027) на фоні зворотного кореляційного зв’язку з показником активності каталази (r=–0,41; р=0,030). Заключення. Ступінь ураження СОШ залежить від кількості та тривалості вживання НПЗЗ та/або АСК, наявності коморбідної патології, інфікування H. pylori, активності оксидативного стресу, ендотеліальної дисфункції Дод.точки доступу: Скрипник, І. М. Гопко, О. Ф. Вільних прим. немає |