Sokol, V. K. Structure of long bone fractures of lovwer limbs at a car injury [Text] = Структура переломів довгих кісток нижніх кінцівок у разі автотравми / V. K. Sokol // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 2. - P33-39. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (этиология) НЕСЧАСТНЫЕ СЛУЧАИ ТРАНСПОРТНЫЕ -- ACCIDENTS, TRAFFIC Анотація: The most traumatized body region in road traffic accidents is the lower extremities, however, the structure of fractures has not been adequately studied. Objective: to study the structure of long bones fractures of the lower extremities in various nonlethal car injuries. Material and methods. The research material was 116 reports of primary forensic medical examinations of victims with fractures of the femur and/or shin bones resulting from a car injury. When studying the frequency of damage to various areas of the body and the frequency of fractures of long bones of the lower extremities, it was taken into account that 28 victims with polytrauma had multiple injuries, and thus 116 patients revealed 232 injuries of various areas of the body and 138 fractures of long bones of the lower legs. Research methods — retrospective analysis, descriptive statistics. Results. The main contingent of those injuries in the car accident was car drivers (8.5%) and pedestrians (47.3 %) aged 31–50 years. In the general group, the shin (37.9 %), thigh (21.6 %), head (13.8 %) were most injured areas, in the group of car drivers — neck, thigh, chest, shin, in the group of passengers — head, shin and thigh; pedestrians — shin, thigh, head. Due to the predominance of anterior (41.4 %) and anterolateral collisions of a moving car in the group as a whole, in cases of the of pedestrians injuries as well as in cases of in-cabin injuries, the presence of bumper fractures of the lower leg bones, as well as fractures of the femur of various localization, was observed. Conclusions. According to the initial forensic medical examination, a collision of a moving car with a pedestrian (78.4 %) and a collision of moving vehicles (21.6 %) were observed in the structure of non-lethal car accidents. In this case, diaphyseal fractures of the femur (29.8 %) and the shin bones (47.1 %) in the general group and in the group of pedestrians (20.4 and 40.7 %, respectively) predominated. Fractures of the femur of various localization were most often detected also in the in-cabin injuries (50.0 % of the total number of fractures in drivers and passengers) Найбільш вразливою зоною в разі дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) є нижні кінцівки, проте структура переломів їхніх довгих кісток досліджена недостатньо. Мета: вивчити структуру переломів довгих кісток нижніх кінцівок у різних учасників нелетальної автомобільної травми. Методи: проаналізовано 116 актів первинних судово-медичних експертиз постраждалих із переломами стегнової кістки та/або кісток гомілки, отриманих унаслідок ДТП. Через те, що у 28 постраждалих із політравмою були множинні ушкодження, у 116 осіб виявлено 232 ураження різних ділянок тіла та 138 переломів довгих кісток нижніх кінцівок. Проведено ретроспективний аналіз, використано методи описової статистики. Результати: основний контингент постраждалих унаслідок ДТП — водії легкових автомобілів (8,5 %) і пішоходи (47,3 %) у віці 31–50 років. Загалом найчастіше травмовано гомілку (37,9 %), стегно (21,6 %), голову (13,8 %); у групі водіїв авто — шию, стегно, грудну клітку, гомілку; у групі пасажирів — голову, гомілку та стегно; у пішоходів — гомілку, стегно, голову. У результаті переважання переднього (41,4 %) і передньобокового (32,8 %) зіткнень рухомого автомобіля загалом по групі, у разі пішоходної, а також внутрішньосалонної травм була характерною наявність бамперних переломів кісток гомілки, стегнової кістки різної локалізації. Висновки: у структурі нелетальної автотравми за даними первинної судово-медичної експертизи спостерігали зіткнення рухомого автомобіля з пішоходом (78,4 %) або рухомих транспортних засобів (21,6 %). При цьому переважали діафізарні переломи стегнової кістки (29,8 %) і кісток гомілки (47,1 %) загалом у групі та серед пішоходів (20,4 і 40,7 % відповідно). Переломи стегнової кістки різної локалізації найчастіше виявлені в разі внутрішньосалонної травми (50,0 % від загальної кількості переломів у водіїв і пасажирів) Вільних прим. немає |