Крутило, Д. В. Приживаність штамів Bradyrhizobium japonicum у грунті за їх інтродукції в агроценоз сої [Текст] / Д. В. Крутило // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 54-65 MeSH-головна: ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY СОЯ -- SOYBEANS (микробиология) BRADYRHIZOBIUM -- BRADYRHIZOBIUM (рост и развитие) Анотація: Мета. Оцінити здатність штамів Bradyrhizobium japonicum з повільним та інтенсивним ростом приживатись у ґрунті та тривалий час зберігати симбіотичну активність. Методи. Приживаність штамів-інокулянтів у ґрунті вивчали у польових дослідах із соєю (Glycine max (L.) Merr.). Як рослини-пастки для ризобій сої використовували вигну китайську (Vigna unguiculata (L.) Walp.), маш (Vigna radiata (L.) Wilczek) та квасолю адзукі (Vigna angularis (Willd.) Ohwi & H.Ohashi). Наявність досліджуваних штамів у бульбочках визначали у реакції аглютинації із застосуванням специфічних антисироваток. Морфолого-культуральні властивості ізолятів бульбочкових бактерій вивчали згідно загальноприйнятих методик. Секвенування 16S-23S рДНК ризобій здійснювали на автоматичному ДНК-секвенаторі ABI 3130 Genetic Analyser. Результати. Штами B. japonicum з різною швидкістю росту були інтродуковані в агроценоз сої у перший рік експерименту. За вирощування сої в монокультурі спостерігалось поступове витіснення штамом з інтенсивним ростом B. japonicum КВ11 повільнорослих ризобій (B. japonicum 46, B. japonicum М8 та B. japonicum 634б) із бульбочкових популяцій. На четвертий рік досліджень зазначені штами були відсутні у бульбочках сої, однак зберігались у ґрунті як сапрофітні мікроорганізми. Їх присутність виявлена за використання рослин-пасток, які вступали з інтродукованими мікроорганізмами у симбіотичні взаємовідносини. Частка штамів із повільним ростом у бульбочках різних видів вигни коливалась у межах від 2,1 до 58,3 %. Наявність повільнорослих штамів у бульбочкових популяціях вигни китайської, машу та квасолі адзукі доведена мікробіологічними, серологічними (належність до серогруп 46, М8, 634б) та молекулярно-генетичними методами. За результатами сиквенсу послідовностей ITS-регіону ризобії з бульбочок машу показали 99,4–99,8 % ідентичності зі штамами B. japonicum, депонованими у GenBank. Найвищий рівень гомології (99,9 – 100,0 %) відмічено із штамом B. japonicum КС23, який є типовим представником серологічної групи М8. Висновки. Інтродуковані у агроценоз сої штами B. japonicum з повільним та інтенсивним ростом зберігаються у ґрунті тривалий час. Вони займають свою екологічну нішу в місцевому ризобіальному угрупованні, але мають різні стратегії існування ex planta та in planta. Впродовж п’яти років співвідношення досліджуваних штамів у бульбочкових популяціях сої суттєво змінюється: від наявності всіх штамів у бульбочках до повного домінування штаму з інтенсивним ростом B. japonicum КВ11 та переходу повільнорослих ризобій до сапрофітного існування. Вільних прим. немає |