Ianieva, O. D.
    Characterization, stability and antimicrobial activity of biosurfactants produced by Candida yeasts isolated from flowering plants [Text] / O. D. Ianieva // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 2. - P51-64


MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (выделение и очистка)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
Анотація: Відомо, що дріжджі здатні продукувати сполуки з поверхневою активністю, тобто біосурфактанти, які включають манозилеритритол-ліпіди, софороліпіди та інші сполуки гліколіпідної природи. Місця, багаті на цукри, можуть слугувати одним з потенційних джерел для ізоляції дріжджів, що продукують біосурфактанти. В попередніх дослідженнях з квіткових рослин та бджіл Apis mellifera було ізольовано 160 штамів дріжджів. Два штами дріжджів, попередньо віднесені до Candida spp., було відібрано як найбільш перспективні продуценти біосурфактантів. Метою цієї роботи було охарактеризувати біосурфактанти, що продукуються відібраними штамами дріжджів, а саме: визначити їх поверхневі властивості, стабільність та потенційну антимікробну активність щодо штамів бактерій та дріжджів. Методи. Ідентифікацію дріжджів проводили за фенотиповими ознаками. Біосурфактанти виділяли шляхом екстракції етилацетатом. Антимікробну активність визначали з використанням диско-дифузійного методу та методу серійних розведень. Стабільність біосурфактантів досліджували за методом «розтікання нафти» за різних значень рН, температури, концентрації солі. Результати. Два штами дріжджів 79a та 156a були ідентифіковані як Candida gropengiesseri та Candida bombicola відповідно. Обидва штами продукували суміш принаймні декількох форм гліколіпідів з Rf 0,15, 0,21, 0,31–0,35, 0,41–0,44, 0,5 та 0,62. Додавання до середовища гідрофобного джерела вуглецю (соняшникової олії) призводило до підвищення синтезу біосурфактантів більш ніж в 5 раз. Штами C. gropengiesseri 79а та C. bombicola 156а знижували поверхневий натяг середовища SL до 36.0–36.6 мН/м за 6 діб культивування. Біосурфактанти зберігали стабільність за умов підвищеної температури та високого вмісту солі, але частково втрачали активність за умов лужного рН. Екстракти біосурфактантів проявляли слабку антимікробну активність відносно грам-позитивних бактерій, але не мали пригнічуючої дії щодо грам-негативних бактерій та дріжджів. Висновки. Два штами дріжджів C. gropengiesseri та C. bombicola, ізольовані з квіткових рослин, продукують гліколіпідні біосурфактанти, стабільні за високої солоності та температури та зі слабкою антимікробною активністю проти грам-позитивних бактерій. Поверхнево-активні властивості досліджених штамів вказують на їх потенціал як продуцентів біосурфактантів.
Вільних прим. немає