Захараш, М. Л. Досвід застосування ехоконтрольованих пункційно-дренуючих втручань улікуванні хворих на гострий холецистит помірного ступеня тяжкості з високим операційно-анестезіологічним ризиком [Текст] / М. Л. Захараш, Ю. М. Захараш, В. В. Мороз // Харківська хірургічна школа. - 2016. - N 5. - С. 5-11 MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (диагностика, патофизиология, хирургия) ХОЛАНГИТ -- CHOLANGITIS (диагностика, патофизиология, хирургия) ПУНКЦИИ -- PUNCTURES (методы) ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы) ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы) БОЛЕЗНЬ, ИНДЕКС СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ -- SEVERITY OF ILLNESS INDEX ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (методы) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, хирургия) Анотація: Оновлені у 2013 році міжнародні Токійські рекомендації по лікуванню гострого холангіту та холециститу (TG13) не дають вичерпної відповіді щодо визначення об’єму хірургічної тактики у хворих з високим ОАР і помірним ступенем тяжкості ГХ (Grade II). Покращення результатів лікування хворих з помірним ступенем тяжкості ГХ (Gradell) та високим ОАР за рахунок оптимізації хірургічної тактики з пріоритетним використання мініінвазивних лапароскопічних та ехоконтрольованих пункційно-дренуючих хірургічних втручань ? мета досліджень. До дослідження було включено 125 хворих на ГХ з помірним ступенем тяжкості (Grade II). Тяжкість загального стану хворих визначалися за шкалою ASA. Хворі були розподілені на Групу 1 (74 хворих) та Групу 2 (51 хворих). В Групі 1 застосовували традиційну активно-вичікувальну тактику, в Групі 2 ? на першому етапі лікування паралельно з консервативною терапією виконувалися ехоконтрольовані пункційно-дренуючі втручання, на другому ? виконання холецистектомії в плановому порядку. Диференційований підхід до вибору хірургічної тактики забезпечив можливість виконання радикальних хірургічних втручань на другому етапі лікування після регресу ознак ГХ, що сприяло зниженню частоти конверсій з 25,7до 11,8 % (Р=0,043), зменшення кількості післяопераційних ускладнень на 10 %, зменшення частоти виконання релапаротомій з 18,9 до 5,9 % (Р=0,022) та мінімізувати летальність. Застосування запропонованого об’єму двоетапної тактики лікування хворих з помірним ступенем тяжкості ГХ (Gradell) та високим ОАР забезпечує суттєве покращення безпосередніх результатів лікування вказаної категорії хворих. Дод.точки доступу: Захараш, Ю. М. Мороз, В. В. Вільних прим. немає |