Вплив аміодарон-індукованої тиреоїдної дисфункції на функціональний стан печінки у хворих на фібриляцію передсердь [Текст] / І. Г. Купновицька [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 59-65 MeSH-головна: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия, осложнения) АМИОДАРОН -- AMIODARONE (вредные воздействия) ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (патофизиология) ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (патофизиология) Анотація: Мета роботи полягала у встановленні частоти та умов виникнення функцiональних змiн печінки залежно від тиреоїдної дисфункції на тлі тривалого застосування аміодарону. У дослiдження включено 80 хворих на кардiосклероз з фібриляцією передсердь (ФП). Хворих розподілили наступним чином: І групу (n = 60) — хворі, котрі отримували аміодарон у пiдтримуючій дозi протягом одного року (на тлi базової терапії); групу порівняння — хворі (n = 20), котрі отримували на тлі базової терапії дигоксин i бiсопролол. Досліджували вміст у сироватці крові: вільного трийодтироніну (вТ3), тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (вТ4), антитіла до тиреопероксидази (АТ-ТПО), визначали активність АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази (ЛФ), вміст загального бiлiрубiну, тимолову пробу (ТП), гамаглутамілтранспептидазу (ГГТП). Дисфункцію щитоподібної залози (ЩЗ) при прийомі аміодарону виявлено у 20 (33,3 %) хворих І групи — аміодарон-індукований гіпотиреоз (АмІГ) у 12 (20,0 %) хворих, аміодарон-індукований тиреотоксикоз (АмІТ) у 8 (13,3 %) пацієнтів. Ознаки холестазу виявлено у 83,3 % хворих з АміГ та 75,0 % з АмІТ, що супроводжувалося підвищенням активності ЛФ та ГГТП, яке було більш вираженим при гіпотиреозі. У половини хворих з АмІТ виявлено підвищення рівнів загального білірубіну, активності АлАТ та АсАТ проти шостої частини пацієнтів з АмІГ. Зростання активності аргінази, тенденцію до зростання ТП визначено практично у половини хворих з АмІГ та АмІТ. Аміодарон-індукована дисфункція ЩЗ характеризується розвитком медикаментозної гепатоцелюлярної токсичності, яка проявляється холестатичним, цитолітичним синдромом, що супроводжувалось енергетичним напруженням гепатоцитів Дод.точки доступу: Купновицька, І. Г. Вірстюк, Н. Г. Данилюк, О. І. Лучко, О. Р. Кочержат, О. І. Вільних прим. немає