Застосування гемостатичних препаратів для профілактики геморагічних ускладнень екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії каменів нирок та верхньої третини сечоводів [Текст] / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 75-78. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (терапия, хирургия) МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI (терапия, хирургия) ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (вредные воздействия) ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE (профилактика и контроль) ГЕМАТОМА -- HEMATOMA (профилактика и контроль) ПОЧКИ -- KIDNEY (патофизиология, повреждения) ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS (терапевтическое применение) ЭТАМЗИЛАТ -- ETHAMSYLATE (терапевтическое применение) ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение) Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності і безпечності застосування етамзилату і транексамової кислоти для профілактики геморагічних ускладнень екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ). Матеріали та методи. У дослідження включали хворих на сечокам’яну хворобу з каменями нирок та верхньої третини сечоводів, що підлягали ЕУХЛ, без порушень системи згортання крові та які не приймали препаратів, що впливають на систему згортання крові. Група І – 1400 хворих, які не отримували превентивної терапії антигеморагічними засобами. Група ІІ – 375 хворих, що отримували перед проведенням сеансу ЕУХЛ 250 мг етамзилату внутрішньовенно. Група ІІІ – 300 хворих, які застосовували 500 мг препарату Сангера (транексамової кислоти) внутрішньовенно. У післяопераційний період оцінювали виникнення гематом нирки, тривалу макрогематурію та розвиток захворювань, що пов’язані з гіперкоагуляцією. Результати. У групі І геморагічні ускладнення виявили у 52 (3,71 %) хворих, у 19 (1,36 %) з них фіксували гематоми нирки, у 33 (2,36 %) – тривалу макрогематурію. У ІІ групі гематоми були виявлені тільки у 3 (0,8 %) хворих і ще у 3 (0,8 %) спостерігали тривалу макрогематурію. У групі ІІІ не було жодної гематоми, у 2 (0,67 %) хворих фіксували макрогематурію. Кількість геморагічних ускладнень у групі ІІІ (транексамова кислота) була нижчою, ніж у контрольній групі (p=0,006). У групі І переважали тяжчі ускладнення порівняно з хворими, що отримували гемостатичні препарати. У жодній дослідній групі не спостерігали наростання частоти патології, пов’язаної з підвищеним згортанням крові Використання етамзилату і транексамової кислоти знижує ймовірність виникнення гематоми нирки і тривалої макрогематурії після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії. Ми не спостерігали ускладнень, що характерні для зазначених препаратів. Застосування транексамової кислоти є ефективнішим, ніж етамзилату Дод.точки доступу: Возіанов, С. О. Юрах, А. О. Мазурець, В. О. Шевчук, О. О. Вільних прим. немає