Новицький, О. М. Інтерлейкіновий і простагландиновий статус хворих на оперізувальний лишай залежно від ступеня важкості захворювання [Текст] / О. М. Новицький, I. C. Гайдаш // Патологія. - 2020. - Том 17, N 2. - С. 184-190 MeSH-головна: HERPES ZOSTER -- HERPES ZOSTER (диагностика, лекарственная терапия, этиология) МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 8 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 8 (анализ) ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование) ПРОСТАГЛАНДИНЫ -- PROSTAGLANDINS (физиология) Анотація: Мета роботи – вивчити інтерлейкіновий і простагландиновий статус хворих на оперізувальний лишай залежно від ступеня важкості захворювання. Матеріали та методи. Досліджували кров 27 хворих на оперізувальний лишай (ОЛ) віком від 52 до 69 років; 11 (40,7 %) жінок, 16 (59,3 %) чоловіків. Легкий перебіг ОЛ визначили у 7 (25,9 %) пацієнтів, середньотяжкий – у 12 (44,4 %), тяжкий – у 8 (29,6 %) хворих. Контрольна група – 12 практично здорових осіб (7 чоловіків і 5 жінок віком 50–67 років), які раніше на ОЛ не хворіли, але в дитинстві хворіли на вітряну віспу. Кількісний вміст інтерлейкінів (IL), фактора некрозу пухлин ? (TNF?), простагландинів (PG), тромбоксану (TXB2) і матриксної металопротеїнази-8 (ММР-8) у сироватці крові визначили твердофазним імуноферментним методом. Статистичне опрацювання результатів дослідження виконали, використовуючи критерій Манна–Уітні та програму Statistica v. 10.0. Результати. Клінічна маніфестація ОЛ супроводжується збільшенням у сироватці крові хворих концентрацій цитокінів (IL-1?, IL-2, IL-4, IL-6, IL-8, IL-10, TNF?), простаноїдів (PGE2, PGF2?, 6KPGF1?, TXB2) і матриксної протеїнази-8 (ММР-8). Ступінь зміни інтерлейкінового та простагландинового статусу залежить від ступеня тяжкості ОЛ, найменшим є в разі легкого перебігу ОЛ, найбільшим – при важкому перебігу. В інтерлейкіновому статусі хворих на ОЛ ступені збільшення концентрацій прозапальних цитокінів (IL-1?, IL-6, IL-8, TNF?) переважають над ступенями збільшення цитокінів із протизапальними властивостями (IL-2, IL-4, IL-10). У гострому періоді ОЛ у простагландиновому статусі хворих спостерігали дисбаланс у системах PGE2/PGF2? і 6KPGF1?/TXB2 з переважанням сироваткових концентрацій PGE2 над PGF2?, TXB2 над 6 KPGF1?. Висновки. Ступінь порушення інтерлейкінового та простагландинового статусу хворих на оперізувальний лишай прогресивно збільшується зі зростанням ступеня важкості хвороби. Дод.точки доступу: Гайдаш, І. С. Вільних прим. немає |