Туманский, В. А.     Возрождение концепции и развитие донорства после циркуляторной смерти человека в эру трансплантации органов [Текст] / В. А. Туманский, С. И. Воротынцев, Л. М. Туманская // Патологія. - 2020. - Том 17, N 2. - С. 248-255 MeSH-головна: СЕРДЦА ОСТАНОВКА -- HEART ARREST (диагностика, смертность) ТКАНЯМИ И ОРГАНАМИ СНАБЖЕНИЕ -- TISSUE AND ORGAN PROCUREMENT (использование, история, этика) ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (использование) Анотація: З ХХ століття паралельно зі стандартами смерті цілісного мозку донора і смерті стовбура головного мозку донора, що застосовуються у трансплантології, практичне відродження отримала концепція донорства після циркуляторної смерті людини. Мета роботи – аналіз відродження концепції донорства після циркуляторної смерті людини та протоколів донорства після її констатації. В огляді здійснили ретроспективний аналіз відродження, розвитку концепції циркуляторної смерті людини, що широко застосовується в сучасній трансплантології. Встановили, що головним критерієм циркуляторної смерті людини, що ухвалений в усіх країнах з активними програмами трансплантації органів, є втрата пацієнтом кровообігу та дихання. Висвітлені особливості протоколів донорства після контрольованої та неконтрольованої циркуляторної смерті, донорства після евтаназії, сучасні технології експлантації та зберігання донорських органів, а також морально-етичні проблеми, що пов’язані з контрольованим донорством після циркуляторної смерті. Висновки. Поширення донорства після циркуляторної смерті пацієнта призвело до переконливих успіхів трансплантації нирок, легень, печінки, підшлункової залози та серця. Дод.точки доступу: Воротынцев, С. И. Туманская, Л. М. Вільних прим. немає