Вивчення достовірності ознак пошкодження менісків при високопольній 1,5 тесла магніто-резонансній томографії в порівнянні з результатами артроскопічних втручань при гострій та застарілій травмі колінного суглоба [Текст] = Study of reliability of meniscus damage signs using high intensity 1,5 tesla mri compared to the results of arthroscopic interventions in acute and obsolete knee injury / Ю. О. Грубар [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 425-432. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология, хирургия) МЕНИСК БОЛЬШЕБЕРЦОВЫЙ -- MENISCI, TIBIAL (повреждения, ультраструктура, хирургия) КОЛЕННАЯ МЕДИАЛЬНАЯ КОЛЛАТЕРАЛЬНАЯ СВЯЗКА -- MEDIAL COLLATERAL LIGAMENT, KNEE (повреждения, хирургия) СВЯЗКА НАРУЖНАЯ ГОЛЕНОСТОПНОГО СУСТАВА -- LATERAL LIGAMENT, ANKLE (повреждения, хирургия) МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование, методы) АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование, методы) ШВЫ ФИКСИРУЮЩИЕ -- SUTURE ANCHORS Кл.слова (ненормовані): МЕНИСКЭКТОМИЯ Анотація: Серед великих суглобів колінний суглоб травмується найчастіше, що пов’язано з особливостями його будови та функціональними навантаженнями в процесі життєдіяльності людини. Найчастіше виникають пошкодження менісків колінного суглоба, про що свідчить неухильне зростання кількості часткових артроскопічних меніскектомій, які стали найпоширенішою ортопедичною процедурою. Діагностика ушкоджень менісків базується на результатах клінічного обстеження, даних сонографії та МРТ досліджень. Збільшення роздільної здатності апаратів МРТ, вдосконалення методики їх проведення дозволяє підвищити якість діагностики розривів менісків та покращити результати оперативних артроскопічних втручань на колінному суглобі. Мета дослідження – продемонструвати можливості високопольної 1,5 тесла магнітно-резонансної томографії та вивчити достовірність МРТ ознак пошкодження менісків у порівнянні з результатами артроскопічних втручань при гострій та застарілій травмі колінного суглоба. В основу роботи покладено результати МРТ обстежень та артроскопічних втручань 247 пацієнтів з гострою та хронічною травмою колінного суглоба віком від 14 до 59 років. Ушкодження медіального меніску діагностовано у 206 (83,41%) пацієнтів. Розриви латерального меніска діагностовано у 34 пацієнтів (13,76%). Одночасне ушкодження обох менісків виявлено у 7 (2,83%) пацієнтів. Виявлено, що розриви медіального меніска за локалізацією розташовувалися: корінь заднього рогу медіального меніска у 4 (1,94%) пацієнтів, розриви заднього рогу – у 82 (39,81%) травмованих. Ушкодження заднього рогу з переходом на тіло меніска діагностовано у 117 (56,79%) пацієнтів. Розриви переднього рогу виявлено у 3 (1,46%) пацієнтів. При розривах латерального меніска: ушкодження кореня заднього рогу латерального меніска виявлено у 2 (5,88%) пацієнтів, пошкодження заднього рогу – у 9 (26,47%) травмованих. Розрив заднього рогу з переходом на тіло меніска діагностовано у 19 (55,89%) пацієнтів. Ізольовані розриви переднього рогу виявлено у 4 (11,76%) пацієнтів. Одночасне ушкодження обох менісків встановлено у 7 (2,83%) пацієнтів. При атроскопічних втручаннях проведено 206 (83,40%) парціальних меніскектомій та у 41 (16,60%) травмованого виконано ушивання менісків. При МРТ дослідженнях колінного суглоба з метою встановлення пошкоджень менісків та їх локалізації виявлено 21 псевдопозитивний та 18 псевдонегативних випадків діагностики. Чутливість МРТ для встановлення ушкодження та локалізації розриву менісків становила 91,7%, специфічність – 92,6%, точність діагностики – 94,8%. Невідповідність при оцінці пошкодження менісків найчастіше виникала у випадках їх комбінованих розривів та дегенеративних змін у менісках Among the large joints, the knee joint is most often injured, which is due to the peculiarities of its structure and functional loads in the process of human life. The most common injuries are meniscus damages of the knee joint, that is the evidence of steady increase in the number of partial arthroscopic meniscectomies, which have become the most common orthopedic procedure. Diagnosis of meniscus damage is based on the results of clinical examination, sonography and MRI. Increasing the resolution of MRI machines, improving the technique of their implementation allows to improve the quality of diagnosis of meniscus ruptures and improve the results of surgical arthroscopic interventions on the knee joint. The aim of the study – to demonstrate the capabilities of high-intensity 1.5 Tesla MRI and to study the reliability of MRI signs of meniscus damage in comparison with the results of arthroscopic interventions in acute and chronic knee joint injury. The work is based on the results of MRI examinations and arthroscopic interventions of 247 patients with acute and chronic knee joint injuries aged 14 to 59 years. Medial meniscus damage was diagnosed in 206 (83.41%) patients. Lateral meniscus ruptures were diagnosed in 34 patients (13.76%). Simultaneous damage of both menisci was found in 7 (2.83%) patients. It was found that ruptures of the medial meniscus by location were: the root of the posterior horn of the medial meniscus in 4 (1.94%) patients, ruptures of the posterior horn in 82 (39.81%) patients. Injury of the posterior horn with the transition to the body of the meniscus was diagnosed in 117 (56.79%) patients. Anterior horn ruptures were detected in 3 (1.46%) patients. With ruptures of the lateral meniscus: damage of the root of the posterior horn of the lateral meniscus was found in 2 (5.88%) patients, damage of the posterior horn in 9 (26.47%) patients. Posterior horn rupture with transition to the body of the meniscus was diagnosed in 19 (55.89%) patients. Isolated ruptures of the anterior horn were found in 4 (11.76%) patients. Simultaneous damage to both menisci was found in 7 (2.83%) patients. 206 (83.40%) partial meniscectomies were performed during arthroscopic interventions and meniscus suturings were performed over 41 (16.60%) patients. In order to identify meniscus damage and their location during MRI knee joint investigations 21 pseudo-positive and 18 pseudo-negative cases of diagnosis were revealed. The sensitivity of MRI for defining damage and localization of meniscus rupture was 91,7%, specificity 92,6%, diagnostic accuracy 94,8%. Discrepancies in the evaluation of meniscal damage most often occurred in cases of their combined ruptures and degenerative changes in the menisci Дод.точки доступу: Грубар, Ю. О. Грубар, М. Ю. Кузів, І. Я. Кузів, О. В. Вільних прим. немає