Diachenko, P. Y.     Parkinson’s disease subtypes: literature review [Text] = Підтипи хвороби Паркінсона: огляд літератури / P. Y. Diachenko, G. S. Moskovko // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - P512-517. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, патофизиология, этиология) НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология) БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION ФЕНОТИП -- PHENOTYPE ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC Анотація: Parkinson’s disease, like most neurodegenerative diseases, is clinically heterogeneous with a broad spectrum of motor and non-motor features. A number of studies have proposed and described subtypes of Parkinson’s disease based on the characteristics of symptoms, which can be grouped. Subtyping makes possible optimization of the research of Parkinson’s disease etiology, pathogenesis, prognosis and response to treatment, as subtypes should reflect the main pathomorphological and pathophysiological differences between patients. This review considered subtypes of Parkinson’s disease identified so far, grouped common concepts and understanding of the relationship between subtypes and disease progression. A systematic review of articles in PubMed between 2009 and 2020 was performed using the following search terms: “Parkinson’s disease subtypes”, “Parkinson’s disease phenotypes” for the time period of last 10 years (2009–2020). In this review article the most commonly identified subtypes of Parkinson’s disease and their distinguishing features were discussed. As a result, 12 articles were identified, among them, 3 were data driven (cluster analysis). The classification based on the motor features of the disease, suggested by Jankovic et al. in 1990, remains the most popular to this day (tremor-dominant, akinetic-rigid or so called postural instability with gait impairment and mixed), but it is not very reliable, because patients tend to switch subtypes as the disease progresses. Cluster data analysis studies lack reproducibility and the method itself is too complex to be routinely used in clinical practice. In addition, it is yet not clear, if we are dealing with subtypes or just different stages of the disease. Thus, it was detected that the existing methods of Parkinson’s disease subtyping by cluster data analysis and classification into motor subtypes cannot be considered fully correct and generally accepted, because the disease is not static and patients can change the subtype (especially in the early stages of the disease), although motor phenotypes utilization remains the most prevalent today. It is obvious, that subtyping requires inclusion of other features (genetic, molecular, neuroimaging) into analysis of the disease, in addition to clinical manifestations Хвороба Паркінсона є клінічно неоднорідною, як і більшість нейродегенеративних захворювань, і має широкий спектр моторних та немоторних проявів. У ряді досліджень запропоновано та описано підтипи хвороби Паркінсона на основі особливостей проявів, які можливо згрупувати. Субтипування надає змогу оптимізувати дослідження етіології, патогенезу, прогнозування та реакції на лікування хвороби Паркінсона, оскільки підтипи повинні відображати основні патоморфологічні та патофізіологічні відмінності між хворими. У статті розглянуто, які підтипи хвороби Паркінсона були визначені на даний час, узагальнено загальноприйняті поняття та розуміння зв’язку між підтипами та прогресуванням захворювання. Було проведено систематичний огляд статей бази даних PubMed між 2009 і 2020 роками, використовуючи такі пошукові терміни: “Parkinson’s disease subtypes”, “Parkinson’s disease phenotypes” за період останніх 10 років (2009–2020). У цій оглядовій статті було обговорено найчастіше виявлені підтипи хвороби Паркінсона та їх відмінні риси. В результаті визначено 12 статей, що відповідають вищезазначеним критеріям, серед них 3 – з кластерним аналізом даних. Класифікація, заснована на рухових особливостях захворювання, запропонована Jancovic et al. в 1990 р. залишається найпопулярнішою і донині (тремор-домінантна форма, акінетико-ригідна, вона ж – постуральна нестабільність з порушенням ходи та змішана). Дослідження, що проводились за допомогою кластерного аналізу даних, не мають відтворюваності на незалежних вибірках і занадто складні, щоб їх можна було регулярно використовувати в клінічній практиці. Крім того, поки точно незрозуміло, чи ми маємо справу з підтипами чи лише з різними стадіями захворювання. Таким чином, визначено, що існуючі методи субтипування хвороби Паркінсона за допомогою кластерного аналізу даних та класифікації на моторні підтипи не можна вважати коректними та загальновизнаними через те, що хвороба не є статичною і пацієнти можуть, особливо на ранніх етапах захворювання, змінювати підтип, хоча на сьогодні найбільшу розповсюдженість і досі має розподіл на моторні підтипи. Очевидно, що субтипування потребує включення інших ознак (генетичних, молекулярних, нейровізуалізаційних) в аналіз захворювання на додачу до клінічних проявів Дод.точки доступу: Moskovko, G. S. Вільних прим. немає