Федосов, А. Е.
    Аналіз факторів, які визначають ефективність лікування пацієнток із неінвазивним внутрішньопротоковим раком молочної залози / А. Е. Федосов, А. В. Жигулін, В. Є. Чешук // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 153-157


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (терапия, хирургия)
Анотація: На сьогодні думки клініцистів щодо оптимальних обсягів хірургічного та ад’ювантного лікування пацієнток із неінвазивним внутрішньопротоковим раком (DCIS) молочної залози різняться. Уточнення цього питання має істотне значення, оскільки за наявності DCIS ризик розвитку інвазивного злоякісного новоутворення підвищується у 2–8 разів. Мета: аналіз віддалених результатів лікування пацієнток із DCIS молочної залози залежно від клініко-патологічних характеристик, рецепторного статусу, ступеня диференціації пухлини, виду та особливостей хірургічного й ад’ювантного лікування. Об’єкт і методи: проаналізовано історії хвороби 79 пацієнток (віком 22–60 років) із DCIS молочної залози. У всіх пацієнток проведені повне мамологічне інструментальне обстеження та гістологічна верифікація діагнозу за допомогою біопсії; інтраопераційна оцінка країв резекції; післяопераційне дослідження пухлинних тканин відповідно до сучасних стандартів діагностики карцином молочної залози. Хірургічне лікування (органо­зберігаюче або мастектомію з одномоментною реконструкцією) проведено у всіх пацієнток; післяопераційна променева терапія (сумарна вогнищева доза 40–50 Гр) — у 38,0%; гормонотерапія тамоксифеном — при експресії рецепторів стероїдних гормонів у пухлині. Медіана спостереження пацієнток — 91,8 міс. Результати: в обстеженій когорті найбільшу частку (63,3%) становили пацієнтки віком 40–50 років, із пухлинним вузлом розміром 1,0–7,0 см (68,4%), рецепторним статусом DCIS ER+PR+/–HER2/neu– (86,1%), ступенем диференціації G3 (58,3%). У 6,3% випадків DCIS був асоційований із хворобою Педжета. За період спостереження протягом 36–152 міс місцеві рецидиви захворювання виявлені у 8,9% (7 випадків); 1 пацієнтка померла. Виникнення місцевих рецидивів було пов’язане з молодим віком (30 років) пацієнток, мультицентричністю пухлини, її тричі негативним молекулярним типом, відсутністю ад’ювантного лікування. Висновки: продемонстрована важливість оцінки і виключення поширення DCIS молочної залози на сосок. У разі високого ризику хірургічне лікування пацієнток із DCIS молочної залози бажано проводити в обсязі чистих країв резекції (R0), за необхідності — мастектомії, доповнюючи його ад’ювантною променевою та (за показаннями) гормонотерапією
Дод.точки доступу:
Жигулін, А. В.
Чешук, В. Є.

Вільних прим. немає