Марунчин, Т. А.     Особливості ведення дітей із первинними та вторинними гіпогаммаглобулінеміями (огляд літератури) [Текст] / Т. А. Марунчин, А. П. Волоха // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 5. - С. 123-132. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: АГАММАГЛОБУЛИНЕМИЯ -- BLOOD PROTEIN DISORDERS (иммунология, осложнения, терапия, этиология) ДЕТИ -- CHILD ОБЗОР -- REVIEW Анотація: Первинні гіпогаммаглобулінемії — найпоширеніші форми первинних імунодефіцитів, що становлять близько 50% вродженої патології імунної системи. Вторинні гіпогаммаглобулінемії виникають внаслідок онкогематологічних захворювань, прийому імуносупресивних або протисудомних препаратів, ексудативної ентеропатії, нефротичного синдрому. Поширеність вторинної гіпогаммаглобулінемії у 30 разів перевищує поширеність первинної гіпогаммаглобулінемії. Головними терапевтичними завданнями проведення замісної терапії препаратами імуноглобулінів у пацієнтів із гіпогаммаглобулінеміями є зменшення захворюваності, збільшення тривалості та забезпечення найвищої якості життя. Існує необхідність у проведенні клінічних досліджень з метою оцінки ефективності замісної терапії препаратами імуноглобулінів у дітей із первинними дефіцитами антитілоутворення та створення чітких рекомендацій щодо профілактики ускладнень рекурентних інфекцій, зокрема бронхоектатичної хвороби. Клініко-імунологічні показники гіпогаммаглобулінемій, які розвиваються у пацієнтів із нефротичним синдромом та інтестинальною лімфангіоектазією, вивчені недостатньо. Наразі в Україні відсутні чіткі рекомендації та протоколи щодо ведення дітей із вторинними гіпогаммаглобулінеміями Дод.точки доступу: Волоха, А. П. Вільних прим. немає