История одного пациента: политравма, ЭКМО, путь к трансплантации лёгких и... [Текст] / В. И. Борисова [и др.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 4. - С. 103-108. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES ЛЕГКИЕ -- LUNG УШИБЫ -- CONTUSIONS РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНАЯ МЕМБРАННАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- EXTRACORPOREAL MEMBRANE OXYGENATION Анотація: Смертність при політравмі в поєднанні з тяжкою травмою грудної клітини по Abbreviated Injury Scale (AIS) 3 дуже висока: 15,1% для будь-якого віку і 28,4% для осіб 65 років і старших. Тяжка контузія легень може призвести до масивного гемотораксу і вираженої трахеобронхіальної кровотечі. Якщо при гемотораксі невідкладне оперативне втручання виконується в обсязі дренування грудної клітини, то знайти джерело трахеобронхіального кровотечі на ранній стадії травми досить складно через вентиляцію з позитивним тиском в дихальних шляхах. Внаслідок забою легень виділяється величезна кількість тканинного фактора, що посилює коагулопатію і призводить до збільшення кровотечі. Посилення дихальної недостатності також може викликатися припливом крові в область непошкоджених легень з області пошкоджених [4]. Частота гострого респіраторного дистрес-синдрому у пацієнтів з травмою становить від 4,3 до 8,5%. У таких випадках дуже складно підтримувати дихальну функцію тільки стандартним управлінням ШВЛ. За останні два десятиліття був розроблений ряд методів лікування, які поліпшили виживання пацієнтів з ГРДС. Зокрема, титрування нижчих дихальних об’ємів і позитивного тиску в кінці видиху (ПДКВ) значно знижує смертність в порівнянні з традиційною механічною вентиляцією з високими дихальними об’ємами. Останнім часом стали застосовуватися нервово-м’язові блокади і положення пацієнта лежачи на животі (prone position), демонструючи переваги щодо смертності при ГРДС. Використовуються й інші допоміжні методи лікування, такі як інгаляції простацикліну, а також альтернативні режими ШВЛ, наприклад, дворівнева вентиляція або вентиляція зі зниженням тиску в дихальних шляхах (APRV). Незважаючи на ці досягнення в методах екстреної терапії, стан деяких пацієнтів продовжує погіршуватися, і в таких випадках вено-венозна екстракорпоральна мембранна оксигенація (ВВ-ЕКМО) стає кращим варіантом як крайній захід, щоб врятувати життя цих пацієнтів Дод.точки доступу: Борисова, В. И. Галиев, А. В. Дубров, С.А. Моренко, А. Н. Высоцкий, А. Д. Вільних прим. немає