Павлишин, Г. А. Клітинний енергодефіцит у передчасно народжених в ранньому неонатальному періоді [Текст] / Г. А. Павлишин, О. В. Кліщ, І. М. Сарапук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 1. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE Анотація: Важливим патогенетичним фактором розвитку критичних станів у передчасно народжених немовлят є гіпоксія, оскільки дефіцит кисню приводить до пригнічення енергопродукції, зменшення рівня НАД+, активації продукції лактату в анаеробних умовах. Мета дослідження. Визначення показників клітинного енергозабезпечення – лактату, пірувату, співвідношення лактат/піруват, НАД+/НАДН у пуповинній крові передчасно народжених немовлят, їх зв’язок з раннім неонатальним наслідком. Матеріали і методи дослідження. Було обстежено 46 передчасно народжених немовлят менше 32 тижнів гестації, серед яких 18 дітей з екстремально малою масою тіла при народженні, терміном гестації 28 тижнів і менше (1 група) та 28 немовлят з дуже малою масою тіла (більше 1000 г), терміном гестації 29-32 тижні (2 група). 20 практично здорових доношених новонароджених склали групу порівняння (3 група). Залежно від виживання передчасно народжених у ранньому неонатальному періоді пацієнти були поділені на дві групи: І групу склали 12 немовлят, які померли впродовж раннього неонатального періоду, у ІІ – 34 передчасно народжених, які вижили, і переведені на ІІ етап виходжування. Комплекс досліджень включав клінічне обстеження немовляти та лабораторне дослідження показників клітинного енергозабезпечення – лактат, піруват, співвідношення лактат/піруват та НАД+/НАДН. Результати дослідження. Показники клітинного енергозабезпечення у передчасно народжених дітей достовірно відрізнялися від групи порівняння (р?0,001). Виявлено кореляцію показників окисно-відновлювального стану клітин від маси тіла та терміну гестації (р?0,001), однак у немовлят з екстремально малою масою тіла та дуже малою масою тіла статистично достовірної різниці між ними не виявлено (р1-2?0,05). Порівняння показників енергозабезпечення серед передчасно народжених з несприятливим наслідком (І група) та немовлят, які вижили в ранньому неонатальному періоді (ІІ група) показало достовірне зростання рівня лактату (7,34 (7,06; 7,64) та 4,12 (3,88; 4,58), р1-2?0,001), співвідношення лактат/піруват (90,31(84,47; 98,50) та 62,63 (51,73; 68,98), р1-2?0,001) у немовлят з несприятливим прогнозом (І група). Динаміка співвідношення НАД+/НАДН у передчасно народжених дітей І групи (123,05 (113,00; 131,55)) та ІІ групи (177,35 (161,10; 214,80)) достовірно відрізнялися. Виявлені зміни засвідчили глибоку тканинну гіпоксію, гіпоперфузію, тяжкі розлади енергопродукції у передчасно народжених немовлят з несприятливим прогнозом. Висновок. Отримані дані підтверджують чутливість показників клітинного енергозабезпечення (лактату, пірувату, співвідношення лактат/піруват, НАД+/НАДН) в об’єктивному відображенні несприятливого наслідку щодо виживання передчасно народжених немовлят в ранньому неонатальному періоді. Дод.точки доступу: Кліщ, О. В. Сарапук, І. М. Вільних прим. немає |