Стан медичної допомоги новонародженим в Україні [Текст] / Ю. Г. Антипкін [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 4. - С. 5-24. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: МЕДСЕСТРИНСКИЙ УХОД ЗА НОВОРОЖДЕННЫМИ -- NEONATAL NURSING (организация и управление) ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (организация и управление) Анотація: В умовах депопуляції, що зберігається, низького рівня народжуваності, найважливішим медико-соціальним завданням і одним з основних напрямків діяльності МОЗ України та закладів охорони здоров’я на місцях є формування і збереження здоров’я нових народжених поколінь. Метою дослідження було здійснення аналізу і оцінки ефективності медичної допомоги новонародженим в Україні та її впливу на основні показники здоров’я новонароджених. Матеріали і методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз і оцінку динаміки неонатологічної допомоги в Україні за даними державної і галузевої статистики, перинатального аудиту за методикою ВООЗ «MATRIX – BABIES» за період 2001-2019 рр., моніторингу і оцінки регіоналізації перинатальної допомоги (за 2014-2017 рр.). Застосовано методи системного підходу, бібліографічний, статистичної обробки даних, графічного зображення. Результати дослідження: дані проведеного дослідження засвідчили, що за період дослідження чисельність новонароджених, що народилася в закладах МОЗ України, скоротилася з 387,9 тис. у 2000 р. до 294,1 тис. у 2019 р. при негативній тенденції до збільшення узагальненого об’єктивного критерію здоров’я покоління, що народжується, та соціально-економічного благополуччя населення – частоти недоношених, маловагових новонароджених, у т.ч. з дуже малою масою тіла при народженні. При цьому частота народжених хворими і захворілих новонароджених зменшилася з 280,8 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 172,14 у 2019 р. при хвилеподібному характеру її динаміки. Сформована державна система інтегрованої в перинатальну службу трирівневої неонатальної допомоги, дозволяє забезпечити базову, кваліфіковану і висококваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу новонародженим на всіх етапах її надання. За період спостереження збільшено забезпеченість новонароджених лікарями педіатрами-неонатологами з 4,58 на 1000 народжених живими до 5,34, ліжками для недоношених і хворих новонароджених – з 5,62 до 6,91 відповідно. Досягнута незначна тенденція до збільшення – 99,36% у 2001 р. і 99,7%у 2019 р., вагомого критерію як стану здоров’я новонароджених, так і діяльності неонатологічної служби – виживання новонароджених у перші 168 годин життя в основному за рахунок збільшення у 2,6 разу виживання новонароджених з масою тіла при народженні 500-999 г. Достатня ефективність медичної допомоги новонародженим підтверджується позитивною тенденцією ранньої неонатальної смертності з 4,71 ‰ у 2000 р. до 3,04 ‰ у 2019 р. та неонатальної смертності з 6,65 ‰ до 4,57 ‰ відповідно. Водночас викликає занепокоєння збільшення захворюваності новонароджених на хвороби, що мають безпосередній вплив на розвиток хронічних і інвалідизуючих захворювань – уроджені пневмонії з 3,18 ‰ у 2000 р. до 5,46 ‰ у 2019 р., сепсис новонароджених з 0,09 ‰ до 0,74 ‰ відповідно, а за період з 2010 р. – інші порушення церебрального статусу новонародженого з 18,5 ‰ до 28,5 ‰, з 2015 р. – неонатальну жовтяницю з 31,11 ‰ до 43,65 ‰. Виявлено перевищення у 1,5 разу рекомендованого ВООЗ стандарту пропорційного показника ранньої неонатальної смертності серед немовлят з масою тіла при народженні більше 1500 г. Установлено перевищення реального показника ранньої неонатальної смертності над фактичним у 2,2-2,3 разу, що приводить до заниження загального показника неонатальної і малюкової смертності. Висновки. Подальше підвищення ефективності неонатологічної допомоги і зниження рівня ранньої неонатальної та неонатальної смертності потребує продовження регіоналізації перинатальної допомоги, завершення створення центрів перинатальної допомоги ІІІ рівня, перегляду і забезпечення маршрутів пацієнтів, розробки і забезпечення гарантованих державою медичних послуг/стандартів (стандарт безпеки дитини, вагітної і породіллі), достовірності визначення маси тіла при народженні, критеріїв живонародженості і мертвонародженості, впровадження катамнестичного спостереження за новонародженими з малою масою тіла при народженні, формування єдиної системи моніторингу діяльності служби охорони здоров’я матері і дитини. Дод.точки доступу: Антипкін, Ю. Г. Знаменська, Т. К. Марушко, Р. В. Дубіна, О. О. Лапшин, В. Ф. Власов, О. О. Вільних прим. немає