Помилки та ускладнення діагностики та лікування місцевого гіпертензивного ішемічного синдрому при вогнепальних ушкодженнях нижніх кінцівок [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 4. - С. 112-119. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (диагностика, хирургия)
СДАВЛЕНИЯ СИНДРОМЫ -- COMPARTMENT SYNDROMES (диагностика, хирургия)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (диагностика, хирургия)
Анотація: Сучасні військові конфлікти характеризуються збільшенням частки поліструктурних пошкоджень кінцівок щодо інших анатомічних ділянок. Так, згідно з аналізом структури поранень під час АТО кількість поранень кінцівок сягає до 64 %, тоді як поранення тулуба становлять до 20 %. Одним із найбільш тяжких патологічних станів, що лежать в основі більшості ускладнень вогнепальних поранень кінцівок та можуть призводити до стійкої інвалідизації, є компартмент-синдром (КС), або місцевий гіпертензивний ішемічний синдром (МГІС). Мета дослідження — вивчення помилок під час діагностики та лікування МГІС на фоні вогнепальних ушкоджень нижніх кінцівок із метою профілактики розвитку ускладнень. Матеріали та методи. Нами проаналізований результат лікування 58 хворих із МГІС на фоні вогнепальних поранень та переломів кісток нижніх кінцівок під час проведення АТО на Сході України. Усі пацієнти були чоловічої статі віком від 21 до 62 років (середній вік — 45,8 ± 3,3 року). За характером уражуючого фактора в 34 (60,5 %) випадках МГІС розвинувся на фоні вогнепальних кульових переломів довгих трубчастих кісток, в 15 (26,5 %) — після мінно-вибухової травми з переломом кісток кінцівок та в 9 (13 %) — на фоні множинних осколкових поранень м’яких тканин нижніх кінцівок. Залежно від локалізації МГІС переважало ураження гомілки — 31 (55 %), стегна — 23 (39 %), сідничної ділянки — 2 (3,4 %), стопи — 2 (3,4 %). Результати. Розвиток та прогресування МГІС при вогнепальних ушкодженнях нижніх кінцівок із високим ступенем вірогідності пов’язані із неврахуванням етіопатогенетичного механізму розвитку ускладнення та порушенням виконання техніки фасціотомії футлярів ураженого сегмента. Висновки. Аналіз результатів лікування пацієнтів із МГІС при вогнепальних ушкодженнях нижніх кінцівок дозволив виділити групу стратегічних та тактичних помилок, які статистично вірогідно впливали на розвиток КС. Визначена група стратегічних помилок, що пов’язані з неврахуванням етіопатогенетичних механізмів розвитку МГІС, вірогідно впливає на розвиток необоротних ішемічних змін при МГІС у 22 (37,9 %) випадках (р 0,05). Визначена група тактичних помилок, що пов’язані з порушенням техніки фасціотомії, призводила до розвитку необоротних змін у м’язах ураженого сегмента при МГІС у 28 (48 %) випадках (p 0,01). Отримані дані свідчать про потребу в продовженні досліджень даної проблеми, популяризації інформації щодо ризиків розвитку КС при вогнепальних пошкодженнях кінцівок, техніки фасціотомій тощо
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Лакша, А. М.
Шипунов, В. Г.
Борзих, Н. О.
Ложкін, І. О.

Вільних прим. немає