Власова, О. В. Кардіологічні показники букального епітелію у новонароджених на сепсис, батьки яких постійно проживали за умов різної екологічної обстановки [Текст] / О. В. Власова // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 13-19. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS (этиология) ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN Анотація: Загальноприйнятим та доступним методом цитогенетичної оцінки мутагенної дії факторів різноманітної природи є мікроядерний тест. Наразі даний тест є одним з неінвазивних методів обстеження населення, які знаходяться під впливом забруднення навколишнього середовища. Мета дослідження: встановити особливості каріологічних показників букального епітелію у дітей хворих на неонатальний сепсис, батьки яких постійно проживали за умов різної екологічної обстановки. Матеріал та методи. Для дослідження поставленої мети проведено комплексне обстеження 260 новонароджених дітей, які в 2015-2018 роках перенесли неонатальний сепсис. Групоформувальною ознакою комплексної оцінки тривалого навантаження на організм батьків новонароджених антропогенного забруднення повітря, води і грунту в районах області виступав запропонований коефіцієнт екологічного ризику (КЕР) з врахуванням екологічної обстановки в обласних центрах. Так, до першої клінічної групи (основної) увійшли хворі на неонатальний сепсис, батьки яких постійно проживали у місяцях із КЕР 2,0 і більше та з несприятливою екологічною характеристикою обласного центру. Другу групу (порівняння) сформували новонароджені із сепсисом, батьки яких проживали постійно на територіях із низьким ризиком несприятливого впливу наведених факторів зовнішнього середовища на їх організм (КЕР2,0). Мікроядерний тест ексфоліативного букального епітелію у хворих на неонатальний сепсис проводили та оцінювали в імунологічній лабораторії кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ за методикою Калаєва В.Н. Результати та їх обговорення. В основній групі вірогідно переважала частка дітей з високим ризиком цитогенетичних порушень при незначному зменшенні квоти хворих із низьким ризиком. Так, у І групі з низьким ризиком цитогенетичних порушень було 42,1 % випадків, із середнім ризиком – 5,3 %, та з високим ризиком – 52,7 % випадків. У групі порівняння відповідно з низьким ризиком цитогенетичних порушень було 54,5 %, (P0,05) випадків, з середнім ризиком – 12,1 %, (P0,05), а з високим ризиком – 33,3 %, (P=0,05) випадків. Висновки. Pезультати каріологічного тесту ексфоліатичного букального епітелію дозволяють відмітити, що у новонароджених основної групи порівняно до дітей групи порівняння суттєво частіше визначалися цитогенетичні порушення і у ряді випадків порушення клітинної кінетики у вигляді проліферації і апоптозу. Індекс накопичення цитогенетичних порушень був також суттєво вищим у хворих І групи за рахунок переважання в них хворих із високим ризиком цитогенетичних порушень. Вільних прим. немає |