Результати експериментально-клінічного дослідження загоєння опікових ран та запобігання їх ускладнень під впливом нановмісних біодеградуючих полімерних технологій [Текст] / О. Я. Попадюк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 32-36. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ОЖОГИ -- BURNS (терапия) ПОЛИМЕРНОЕ ПРОИЗВОДСТВО -- POLIMERIC PRODUCTION Анотація: Опікові рани викликають високий рівень захворюваності та смертності в усьому світі. Неправильне початкове лікування або затримка початкового лікування може чинити несприятливі наслідки для подальшого загоєння ран. Мета – вивчити вплив біодеградуючих полімерних плівок «біодеп-нано» на загоєння опікових ран шкірних покривів та профілактику ускладнень. Завдання – дослідити вплив розробленої нами біодеградуючої полімерної плівки «біодеп-нано», що додатково насичена гідратованим фуллереном С60 на загоєння тяжких нагноєних опіків в експерименті на тваринах та ефективність застосування цієї плівки у профілактиці вторинного інфікування у хворих з легкими ступенями опіків шкірних покривів. Матеріал та методи. Моделювання опіку шкірних покривів проводили на 50 дорослих білих щурах лінії «Вістар» середньою вагою 300,0 г, під струп вводили St.Aureus, через 3 доби струп видаляли хірургічно та очищували рану з накладанням плівки «біодеп-нано», заміну матеріалу проводили кожні 2 доби з планіметричним, мікробіологічним та патоморфологічним дослідженням на 3-тю, 7-му, 14-ту та 21-шу добу. В умовах опікового відділення Івано-Франківської ОКЛ застосовували впроваджені у виробництво біодеградуючу полімерну плівку «біодеп-нано» для запобігання вторинного інфікування опікових ран. Результати. При застосуванні розробленої нами плівки площа зменшувалась на 21,6 % на 3-тю добу, на 44,5 % – на 7-му добу, на 67,8 % – на 14-ту добу. До 21-ї доби було повне закриття ранового дефекту. Результати мікробіологічного дослідження вказують, що рівень забруднення опікових ран після застосування досліджуваної плівки з нанооксидо цинку зменшувався в процесі лікування та вже на 3-тю добу до (4,3±3,3)*105 КОЕ/мл, а це рівень бактерій, що не є патогенним. Після 14-ї доби збудник не висівався, і рани добре загоювались. Отримані дані продемонстрували, що у групі І, де застосовувалась плівка, вторинне інфікування було на 11 % нижчим, що, у свою чергу, показало менший час загоєння ран, який на 2 доби менший порівняно з групою ІІ. Висновки. Розроблений нами біодеградуючий матеріал надійно захищає опікові рани від вторинного інфікування, є безпечним, еластичним, а у експериментальному дослідженні продемонстрував високі лікувальні властивості по відношенню до нагноєних опікових ран ІІІб ст. Дод.точки доступу: Попадюк, О. Я. Кіндратів, Е. О. Кіршак, К. Б. Яворський, А. М. Вільних прим. немає