Профілактика, діагностика і лікування інфекційних ускладнень, асоційованих із серцевими імплантованими електронними пристроями: міжнародний консенсусний документ Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA), ухвалений Товариством серцевого ритму (HRS), Азійсько-Тихоокеанським товариством серцевого ритму (APHRS), Латиноамериканським товариством серцевого ритму (LAHRS), Міжнародним товариством з вивчення інфекцій, асоційованих із серцево-судинними захворюваннями (ISCVID) і Європейським товариством з клінічної мікробіології та інфекційних захворювань (ESCMID), у співпраці з Європейським товариством кардіоторакальних хірургів (EACTS) / C. Biomstrom-Lindqvist [et al.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 3. - С. 33-51 MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (хирургия) ЭНДОКАРДИТ -- ENDOCARDITIS (осложнения) ИСКУССТВЕННЫЙ ВОДИТЕЛЬ РИТМА -- PACEMAKER, ARTIFICIAL (использование) ДЕФИБРИЛЛЯТОРЫ ИМПЛАНТИРУЕМЫЕ -- DEFIBRILLATORS, IMPLANTABLE (использование) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, терапия) Анотація: Застосування кардіостимуляторів, імплантованих кардіовертерів-дефібриляторів та пристроїв для серцевої ресинхронізаційної терапії є рятівним лікувальним заходом при ряді серцево-судинних захворювань, який, однак, не позбавлений ризику виникнення низки ускладнень. Одним із найбільш серйозних ускладнень, пов’язаних із застосуванням серцевих імплантованих електронних пристроїв (СІЕП), є інфекційний процес, який асоціюється зі значною захворюваністю, смертністю і суттєвим фінансовим тягарем для системи охорони здоров’я. Незважаючи на те, що сьогодні багато превентивних стратегій, як-от внутрішньовенна антибактеріальна терапія, є добре відомими, залишаються невизначеності щодо низки профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів (зокрема застосування шкірних антисептиків, антибактеріальних розчинів для імплантаційних кишень, антибактеріальних «конвертів», проведення тривалої антибактеріальної терапії після імплантації тощо). Іншими рекомендаціями, щодо яких існують обмежені дані, є застосування новітніх альтернатив наявним пристроям (на тлі чого, як очікується, зменшується ймовірність інфекційних ускладнень) та антикоагулянтів, а також мінімальні вимоги до операторів і спеціалізованих центрів у контексті кваліфікаційних характеристик та обсягів проведених утручань. Більше того, дотепер бракувало міжнародного консенсусного документа щодо ведення пацієнтів із СІЕП-асоційованими інфекціями. З огляду на наявні інформаційні «прогалини» у сфері СІЕП-асоційованих інфекційних ускладнень, необхідність поширення результатів важливих рандомізованих досліджень з питань їхньої профілактики, розбіжності у веденні таких пацієнтів (за даними міжнародного опитування, виконаного під егідою Європейської асоціації серцевого ритму), виникла необхідність у створенні сучасного міжнародного консенсусного документа 2019 року. Його метою є висвітлення сучасного рівня знань щодо ризику виникнення інфекційних ускладнень у пацієнтів з СІЕП, їхньої діагностики, профілактики та лікування Дод.точки доступу: Biomstrom-Lindqvist, C. Traykov, V. Erba, P. A. Burri, H. Nielsen, J. C. Bongiorni, M. G. Poole, J. Boriani, G. Costa, R. Deharo, J.-C. Epstein, L. M. Saghy, L. Snygg-Martin, U. Starck, C. Tascini, C. Strathmore, N. Вільних прим. немає