Krutylo, D. V. Phenotypic and genotypic properties of bradyrhizobia nodulating leguminous plants of the Glycine, Vigna and Lupinus Genera [Text] / D. V. Krutylo // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - P38-50 MeSH-головна: СОЯ -- SOYBEANS (микробиология) КОРНЕВЫЕ КЛУБЕНЬКИ РАСТЕНИЙ -- ROOT NODULES, PLANT (микробиология) СЕКВЕНИРОВАНИЕ ДНК -- SEQUENCE ANALYSIS, DNA (методы) СЕРОГРУППА -- SEROGROUP Анотація: Мета. Вивчити фенотипові та генотипові ознаки бульбочкових бактерій - мікросимбіонтів бобових рослин родів Glycine, Vigna та Lupinus. Методи. Серологічну спорідненість 12 штамів ризобій визначали у реакції аглютинації. Хазяйську специфічність штамів досліджували у вегетаційних дослідах. RFLP аналіз гену гроВ проводили з використанням рестриктаз Msp1, НаеIII та Ndell. Секвенування 16S-23S рДНК здійснювали на автоматичному ДНК-секвенаторі АВІ 3130 Genetic Analyser. Результати. Встановлено, що досліджувані ризобії істотно розрізняються за серологічними властивостями і належать до 7 серогруп: КВ11, М8, 1967, 46, В1, В2 та 367а. Мікросимбіонти сої, вигни та машу утворюють групу перехресної інокуляції, проте не спроможні інфікувати люпин. Ризобії люпину В. Іuріnі 367а та Bradyrhizobium sp. ЛД4, навпаки, вступають у симбіотичні взаємовідносини з люпином, але не нодулюють сою. Штам В. japonicum 631 здатний до симбіозу з бобовими рослинами різних триб: Phaseoleae та Luріnеае. На основі RFLP аналізу гроВ гену мікросимбіонти згрупувались у чотири кластери: І - ризобії вигни, II - бульбочкові бактерії машу та сої, III - повільнорослі бульбочкові бактерії сої, IV - ризобії люпину та інтенсивнорослі ризобії сої. Секвенування 16S-23S рДНК підтвердило належність бульбочкових бактерій сої до виду В. japonicum (генетичні групи USDA 4, USDA 6, USDA 123). До цього ж виду віднесені мікросимбіонти машу (група USDA 4). Вперше з бульбочок вигни отримано ізолят Bradyrhizobium sp. В11, який ідентифіковано як новий вид В. diazoefficiens (група USDA 110). Ідентичними виявились ITS- регіони ризобій В. luріnі 367а та Bradyrhizobium sp. ЛД4. Штам В. japonicum 631 на 100% подібний зі штамом В. luріnі 367а за 16S-23S рДНК і з високою долею ймовірності може бути віднесений до виду В. luріnі. Вільних прим. немає |