Гулюк, С. А. Клінічна характеристика тригерних зон жувальної мускулатури при міофасціальному больовому синдромі обличчя / С. А. Гулюк, С. А. Шнайдер // Вісн. стоматології. - 2020. - N 1. - С. 79-86 MeSH-головна: МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (патофизиология, хирургия) ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (патофизиология, хирургия) НЕРВНОМЫШЕЧНЫЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ (ВНЕШ) -- NEUROMUSCULAR MANIFESTATIONS (NON MESH) Анотація: М’язовий спазм виникає в результаті надмірного розтягування, тривалого скорочення, або стомлення м’язів і становить основу міофасціального больового синдрому обличчя (МФБСО). На першому етапі в м’язі виникає залишкова напруга, а потім стабільний локальний гіпертонус. Локальні гіпертонуси стають джерелом локальних і відображених болів і перетворюються в тригерні точки (ТТ). На обличчі ТТ виявляються частіше в жувальних м’язах, скроневому, латеральному і медіальному крилоподібному м’язах. Основним методом виявлення тригерних точок в клінічній практиці, як і в діагностиці міофасціального больового синдрому обличчя в цілому, є пальпація жувальних м’язів. З метою визначення клінічних особливостей болючих м’язових ущільнень (БМУ) і міофасціальних тригерних пунктів (МТП) в жувальних м’язах на тлі оклюзійної дисфункції при больовому синдромі обличчя було обстежено 45 хворих (8 чоловіків і 37 жінок). МФБСО у них характеризувався постійним, що зберігається протягом доби, монотонним болем, ниючого, стискаючого, тягнучого характеру. Наявність тригерних зон визначалося шляхом пальпації за методикою Simons D.G., Travel J.G., Simons L.S. і полягала у визначенні наявності больових ділянок спазмованного м’яза або больових м’язових ущільнень (БМУ). Саме ці БМУ позначалися, як критична точка (ТТ) або міофасціальний критичний пункт (МТП). В результаті було встановлено, що за тривалістю захворювання терміни варіювали від 6 місяців до 5 років. Виникнення болю після відвідин стоматолога відзначили 24 (53 %) пацієнта, з яких: у 13 (54 %) пацієнтів біль з’явився після протезування, у 4 (17 %) - після видалення зубів, у 7 (29 %) пацієнтів - після лікування зубів. 11 (24 %) пацієнтів пов’язують розвиток больового синдрому з патологією СНЩС, 3 (8 %) - з ураженням трійчастого нерва, 4 (10 %) - з емоційним стресом і 2 (5 %) - з травмою. При пальпації м’язів на стороні болю звертали на себе увагу щільна консистенція і напруга м’язів, особливо жувальних і мімічних, а також виражена їх болючість. У цих м’язах пальпувалась безліч активних МТП, роздратування яких дозволяло відтворити біль, на який скаржилися пацієнти. Пальпація м’язів протилежного боку була безболісною або помірно болючою. Також виявлялися безболісні ущільнення (латентні МТП), роздратування яких викликало помірну болючість, без іррадіації. Пальпація м’язів, що опускають нижню щелепу (щелепно - під’язиковий, двочеревний м’язи), була менш болючою у всіх хворих. При їх пальпації біль іррадіював в язик, глотку, шию. Оклюзійні порушення не тільки сприяють виникненню больового синдрому, а й значно ускладнюють його перебіг. Слід зазначити високу частоту розвитку МФБСО після зубного протезування, коли функція жувальних м’язів не встигає адаптуватися до незвичної окклюзіі. Зміни оклюзії можуть викликати мінімальні порушення в СНЩС і можуть призвести до дегенеративних змін в одному або обох суглобах Дод.точки доступу: Шнайдер, С. А. Вільних прим. немає |