Федонюк, Л. Я. Поширення кліщів виду Dermacentor reticulatus в Україні [Текст] / Л. Я. Федонюк, С. С. Подобівський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 128-137. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ДЕРМАЦЕНТОР -- DERMACENTOR (патогенность) КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS (патогенность) Анотація: Іксодові кліщі на теперішній час в Україні є одним із чисельних компонентів природних біоценозів та урбоценозів. З-поміж небагатьох видів іксодових кліщів, які нападають не лише на тварин, але й на людину, та одним із наймасовіших – є Dermacentor reticulatus. Нині ще є багато невідомих фактів щодо поширення Dermacentor reticulatus у в межах України і, зокрема, її західних областей. Отже, вивчення поширеності кліщів роду Dermacentor reticulatus у різних географічних зонах, їх екологічних особливостей, біологічних закономірностей, епідеміологічного та медичного значення залишається актуальною темою для дослідження. Мета дослідження. Вивчити поширення кліщів виду Dermacentor reticulatus на території України, визначити їх екологічні особливості та епідеміологічне значення, виявити наявність кліщів як компонентів природно-вогнищевих захворювань людини та тварин. Матеріал і методи. Основними матеріалами та інструментами, які використовувалися для відлову, збереження та ідентифікації кліщів були пінцети, лупи, препарувальні голки, біла тканина для прапора, спирт 70%, пробірки. Ідентифікацію кліщів проводили за допомогою оптико-електронної системи SEO – IMAGLAB. Результати. Дослідження іксодових кліщів, починаючи із травня 2017 року, проводили у “Лабораторії діагностики хвороб, що передаються через укуси кліщів” сектору експериментальних та клінічних досліджень ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України. Важливим завданням досліджень було не лише проведення ідентифікації видового складу кліщів та їх життєвих форм, але й дослідження біології та епідеміології видів, які нападають на людину і тварин та здатні передавати їм збудників інфекційних захворювань. Протягом травня 2017 – листопада 2019 років у лабораторії ідентифіковано 447 екземплярів кліщів виду D. reticulatus, з них 287 самок і 160 самців, зібраних у 74 населених пунктах із 10 областей України. Зафіксовано 74 випадки знаходження кліщів на тваринах, людині і в травостої. Основними живителями, на яких виявлено дорослих кліщів обох статей, були чотири види тварин: собаки – 34 випадки, корови – 16, коти – 4, коні – 3, людина – 15 випадків. У двох випадках кліщів здобули “прапор”. Кліщів із 21 локації було піддано аналізу на ПЛР з використанням ампліфікатора. У п’яти випадках встановлено факт зараження кліщів збудниками: 4 – Borelia burgdorferi s.l, 1 – Anaplasma. phagocytophilum і 1 – міксінфекція B. burgdorferi з A. phagocytophilum. Нами створено інтерактивну карту на основі медичної ГІС, до якої занесені усі отримані дані. Встановлено, що локації кліщів D. reticulatus розташовуються у проміжку: максимально північна точка 510 44’ 54’’ пн. ш. (Волинська область) i найпівденніша точка 450 03’ 05’’ пн. ш. (АР Крим). Крайня західна точка в межах України виявлена на 220 42’ 49’’ сх. д. (Закарпатська обл.) і крайня східна точка – 380 64’ 80’’ сх. ш. (Донецька обл.). Висновки. Кліщ виду D. reticulatus виявлено у 74 населених пунктах 10 областей України. Дослідження поширення кліща D. reticulatus у південних областях показали, що цей вид трапляється в 311 локаціях із 640 вибірок. Найчастіше він поширений у зволожених біотопах поблизу водойм і в урбанізованих біоценозах, в яких поширені мишовидні гризуни і в які часто заходять домашні тварини та люди. Основними живителями для кліщів роду D. reticulatus були собаки, корови, коні, коти і люди. Дослідження епідеміологічного стану кліщів показало, що вони часто є носіями – Borelia burgdorferi s.l. та Anaplasma. phagocytophilum. Дод.точки доступу: Подобівський, С. С. Вільних прим. немає |