Leliuk, D. V. Changes in hemodynamics in uncomplicated hypertensive crises [Text] / D. V. Leliuk // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2021. - N 1. - P63-69 MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения) ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS Анотація: Aim: to improve the results of treatment of uncomplicated hypertensive crises at the prehospital stage by studying the state of systemic hemodynamics, determining the balance of the autonomic nervous system, in patients with hypertension in uncomplicated hypertensive crises. A study of 206 patients with documented stage II hypertension, 75 people who had a stable course of the disease and were examined on an outpatient basis. Almost healthy 31 people the indicators of heart rate variability in the examined persons were analyzed. For diagnosis were recorded according to the standard method “Cardiolab” (KhAI-Medika, Kharkіv). Assessment of the initial vegetative status in patients with hypertension and the direction of its changes after taking antihypertensive drugs, conducted within the framework of acute drug tests, suggests the possibility of differentiated choice of drug therapy and to predict its effectiveness. Reducing blood pressure significantly reduced the % risk, as on a SCORE scale of 5.83 [3.68; 8.66] % to 3.39 [1.87; 6.65] %, (p 0.05) and Framingham Risk Score with 31.93 [22.72; 43.25] % to 21.74 [15.35; 31.43] %, (p 0.05). The provision of EMD to patients with GC was generally effective and was accompanied by a significant decrease in CAT by – 3.93 % and DBP by – 12.5 %. Effective reduction of blood pressure led to a reduction in cardiovascular risk, both on the SCORE scale and the Framingham Risk Score. Assignment of differentiated EMD to patients with HA depending on the balance of the (autonomic nervous system) ANS was effective and was accompanied by normalization of total peripheral vascular resistance Мета роботи — поліпшити результати лікування неускладнених гіпертонічних кризів на догоспітальному етапі шляхом вивчення стану системної гемодинаміки, визначення балансу вегетативної нервової системи у хворих на артеріальну гіпертензію в разі неускладнених гіпертонічних кризів. Проведено дослідження 206 хворих із документованою гіпертонічною хворобою II стадії, 75 осіб мали стабільний перебіг захворювання, яких було обстежено амбулаторно. Практично здорових — 31 особа. Проаналізовано показники варіабельності серцевого ритму в обстежених осіб. Електрокардіограму реєстрували на 12-канальному комп’ютерному електрокардіографічному комплексі «Кардіолаб» (ХАІ-Медика, Харків) до початку надання екстреної медичної допомоги та після купірування гіпертонічного кризу. Первинний вегетативний статус у хворих на артеріальну гіпертензію і спрямованість його змін після приймання антигіпертензивних препаратів, оцінені в межах гострих медикаментозних проб, дає змогу визначити можливості диференційного вибору медикаментозної терапії та прогнозувати її ефективність. Зниження артеріального тиску достовірно зменшувало відсоток ризику як за шкалою SCORE із 5,83 [3,68; 8,66] % до 3,39 [1,87; 6,65] %, (p 0,05), так і Framingham Risk Score з 31,93 [22,72; 43,25] % до 21,74 [15,35; 31,43] %, (p 0,05). Надання екстреної медичної допомоги пацієнтам із гіпертонічною хворобою загалом було ефективним і супроводжувалося достовірним зниженням систолічного артеріального тиску на – 63,93 % і діастолічного — на – 12,5 %. Ефективне зниження артеріального тиску зменшувало кардіоваскулярний ризик як за шкалою SCORE, так і Framingham Risk Score. Призначення диференційної екстреної медичної допомоги особам із гіпертонічним кризом залежно від балансу вегетативної нервової системи було ефективним і супроводжувалося нормалізацією загального периферичного опору судин Вільних прим. немає |