Динаміка больового синдрому і якості життя при застосуванні вертебропластики в пацієнтів з переломами хребців на тлі остеопорозу [Текст] / А. Т. Сташкевич [та ін.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 169-175. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ВЕРТЕБРОПЛАСТИКА -- VERTEBROPLASTY (вредные воздействия, использование) ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES (осложнения, хирургия) ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (лекарственная терапия, осложнения, хирургия) БОЛИ -- PAIN (лекарственная терапия, профилактика и контроль) СИНДРОМ -- SYNDROME АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОБЩЕГО ДЕЙСТВИЯ -- ANESTHETICS, GENERAL (терапевтическое применение) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE Анотація: В даний час питанню необхідності антиостеопорозної терапії після проведення пункційної вертебропластики щодо остеопоротичних переломів хребців приділяється недостатньо уваги, що призводить до передчасного припинення лікування та погіршення результатів лікування у цієї групи пацієнтів. Метою дослідження було вивчення результатів лікування хворих на переломи тіл хребців на фоні остеопорозу залежно від застосування антиостеопорозної терапії. Проаналізовано результати пункційної вертебропластики 91 жінки у постменопаузі віком від 50 до 90 років залежно від застосування антиостеопорозної терапії у післяопераційному періоді. Оцінку проводили за динамікою больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (VAS), шкалою якості життя JR. Gaughen, за якою оцінювали рухову активність хворого та необхідність застосування знеболювальних препаратів. Результати лікування оцінювали через 3 та 6 місяців після пункційної вертебропластики. Мінеральну густину кісткової тканини оцінювали за допомогою двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії через 6 місяців після лікування. Всім пацієнтам була призначена антиостеопорозна терапія у вигляді препаратів кальцію, антирезорбентів та, при D-гіповітамінозі, альфакальцидол або холекальциферол. Рекомендацій дотримувалися лише половина пацієнтів – 46 (50,6%), решта пацієнтів припиняла терапію протягом 2-3 місяців після призначення у зв’язку з покращенням стану. В основній групі хворих, де проведена необхідна антиостеопорозна терапія, відмічено достовірне зниження больового синдрому та підвищення якості життя у термін спостереження 3 та 6 місяців. У групі хворих, які не дотримувалися призначеного лікування, відмічено достовірне зниження больового синдрому та підвищення якості життя у термін спостереження 3 місяці, з погіршенням стану у вигляді наростання больового синдрому та погіршення якості життя у термін спостереження 6 місяців. Ефективність антиостеопорозної терапії щодо визначення мінеральної щільності кісткової тканини достовірно підтверджена лише для основної групи. Інтраопераційні та післяопераційні ускладнення зустрічалися до 5,5%, загалом не вимагали подальшого лікування та не впливали на загальний результат лікування. Таким чином, встановлено, що для забезпечення стійкого ефекту після оперативного втручання необхідне довгострокове призначення антиостеопорозної терапії Дод.точки доступу: Сташкевич, А. Т. Шевчук, А. В. Улещенко, Д. В. Мартиненко, В. Г. Меленко, В. І. Вільних прим. немає