Андрійчук, Т. П. Стан системи мати-плацента-плід у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом [Текст] / Т. П. Андрійчук, А. Я. Сенчук, В. І. Чермак // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 70-74 MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY САЛЬПИНГИТ -- SALPINGITIS ООФОРИТ -- OOPHORITIS Анотація: Мета дослідження: визначення особливостей стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом за результатами кардіотокографічного (КТГ) та ультразвукового методів дослідження. Матеріали та методи. Обстежено 150 пацієнток у термінах вагітності 37–41 тиж. До основної групи зараховані 100 вагітних із хронічним сальпінгоофоритом, до контрольної групи – 50 здорових вагітних фізіологічного акушерського відділення. Для оцінювання стану ФПК у вагітних використовували КТГ-моніторинг плода, ультразвукову фето- та плацентографію, допплерометрію матково-плацентарно-плодового кровообігу. Результати. Аналіз результатів КТГ плодів та гемодинамічних показників у матковій артерії і судинах пуповини у вагітних із хронічним сальпінгоофоритом дає підстави вважати, що перебіг вагітності на тлі хронічного сальпінгоофориту у матері є фактором, який негативно впливає на стан плода і потребує активного спостереження під час вагітності для своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів з метою покращення перинатальних результатів. Поєднання несприятливих результатів обстеження зазначеними методами, а також несприятливі результати після проведеного загальноприйнятого комплексного лікування у термінах вагітності 37–42 тиж є, на нашу думку, показанням до екстреного розродження за показаннями з боку плода. Заключення. Виявлені порушення матково-плацентарного і плацентарно-плодового кровообігу слід розцінювати як такі, що відповідають 1-у ступеню тяжкості (порушення матково-плацентарного зі збереженням плацентарно-плодового кровообігу). Отримані результати свідчать про необхідність зарахування жінок із хронічними сальпінгоофоритами до групи підвищеного ризику розвитку плацентарної дисфункції з метою її своєчасного попередження і, тим самим, зниження перинатальної захворюваності та смертності Дод.точки доступу: Сенчук, А. Я. Чермак, В. І. Вільних прим. немає |