Assonov, D.     Resilience-oriented interventions for patients with traumatic brain injury: prototypes analysis and new program development [Text] = Резилієнс-орієнтовані інтервенції для осіб з черепно-мозковою травмою: аналіз прототипів та розробка нової програми / D. Assonov // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 2. - P15-26. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (осложнения, терапия) КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (осложнения, патофизиология, терапия) ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы) Анотація: Resilience-focused psychotherapeutic interventions can be useful in accelerating the recovery and social reintegration of people with traumatic brain injury (TBI). The number of English-language publications in which authors discuss about resilience-oriented interventions has been growing rapidly in recent years. However, no summarizing of research on resilience-based interventions for people with traumatic brain injury has been made in recent years. The purpose of this study is to analyze and systematize modern resilience-oriented interventions for people with trauma and use them as prototypes to develop our own resilience-oriented program of psychocorrection. Articles for the last 5 years – from January 2016 to February 2021 – were analyzed. The search for scientific literature was conducted using PubMed and APA PsychNET. After analyzing the content and rejection of articles that did not meet the inclusion criteria, the review included 6 original articles, which describe 5 resilience-oriented interventions. The structure and format of the sessions of the analyzed programs are quite variable. The duration of one session varies from 30 to 90 minutes with a frequency of 1 time per week. All analyzed interventions are based on different approaches to understanding resilience and, accordingly, different methods of evaluating results. In addition, most of the analyzed psychocorrection programs focus on many phenomena and possible resilience factors and do not have a single theory or model as a basis. At the same time, a number of models that identify specific components or groups of components and designed to facilitate the selection of therapy targets have been developed in recent years. In further research and interventions, it is promising to focus on key aspects or categories, among which a number of cognitive and emotional components of resilience are distinguished. Currently, there are only the first results of the effectiveness of resilience-oriented interventions in TBI. However, these results allow us to make two important conclusions: 1) by influencing psychological processes, it is potentially possible to achieve a reduction in the intensity of traumatic brain injury symptoms; 2) resilience is a promising target for psychological interventions in traumatic brain injury. After the analysis and systematization of approaches to resilience training, we have developed our own resilience-oriented intervention. The effectiveness of our program will be studied further. Prospects for further research are development and analysis of the effectiveness of interventions aimed at cognitive and emotional components of resilience, adapted to cognitive deficits due to trauma, filled with specific training to develop new skills as well as development of interventions for traumatic brain injury in remote period. As an example of such interventions, we present the program of our own resilience-oriented intervention Психотерапевтичні інтервенції, що спрямовані на резилієнс, можуть бути корисними для прискорення відновлення та соціальної реінтеграції осіб з черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Кількість англомовних публікацій, в яких автори говорять про резилієнс-орієнтовані інтервенції, в останні роки стрімко зростає. Проте ще не було зроблено узагальнення проведених за останні роки досліджень, які стосуються резилієнс-орієнтованих інтервенцій для осіб з черепно-мозковою травмою. Мета даного дослідження – розробка резилієнс-орієнтованої програми психокорекції на основі аналізу та систематизації сучасних резилієнс-орієнтованих інтервенцій для осіб з ЧМТ в якості її прототипів. Було проаналізовано статті за останні 5 років – з січня 2016 по лютий 2021. Пошук наукової літератури вівся з використанням PubMed та APA PsychNET. Після аналізу вмісту та відхилення статей, які не відповідали критеріям включення, в огляд ввійшли 6 оригінальних статей, в яких описані 5 резилієнс-орієнтованих інтервенцій. Структура та формат сесій проаналізованих програм є достатньо варіативними. Тривалість однієї сесії варіює від 30 до 90 хв з частотою 1 раз на тиждень. В основі всіх проаналізованих інтервенцій лежать різні підходи до розуміння резилієнсу та відповідно різні методи оцінки результатів. Окрім того більшість проаналізованих програм психокорекції сконцентровані одразу на багатьох явищах та можливих факторах резилієнсу й не мають в своїй основі єдиної теорії чи моделі. В той же час останніми роками було створено ряд моделей, які виокремлюють конкретні компоненти або групи компонентів та покликані полегшити підбір мішеней терапії. У подальших дослідженнях та інтервенціях перспективним є концентрування на ключових аспектах або категоріях, серед яких виділяють ряд когнітивних та емоційних компонентів резилієнсу. Наразі присутні лише перші результати ефективності резилієнс-орієнтованих інтервенцій при ЧМТ. Проте ці результати дозволяють зробити два важливих висновки: 1) впливаючи на психологічні процеси, потенційно можна досягнути зменшення інтенсивності симптомів черепно-мозкової травми; 2) резилієнс є перспективною мішенню для психологічних інтервенцій при черепно-мозковій травмі. На основі аналізу й систематизації інформації про підходи до психокорекції резилієнсу нами була розроблена програма резилієнс-орієнтованої психокорекції, ефективність якої буде в подальшому вивчена. Перспективами подальших досліджень є створення та аналіз ефективності інтервенцій, спрямованих на когнітивні та емоційні компоненти резилієнсу, адаптованих під когнітивний дефіцит внаслідок ЧМТ, наповнених тренінговою роботою над розвитком нових навичок та розробка інтервенцій для віддаленого періоду травматичного ураження головного мозку, прикладом яких може бути розроблена нами програма втручання Вільних прим. немає